Космічна рідина. Вчені вперше відтворили вихрові сліди кварків у плазмі раннього Всесвіту
7 жовтня о 18:03 опубліковано новину про значне досягнення вчених з ЦЕРН, які за допомогою Великого адронного колайдера вперше зафіксували вихрові сліди кварків у кварк-глюонній плазмі. Це відкриття підтверджує рідкісну структуру цієї плазми в перші мікросекунди існування Всесвіту.
Дослідники застосували нову методику на основі нейтрального Z-бозона для виявлення вихрових слідів кварків. Z-бозон, який майже не взаємодіє з навколишнім середовищем, слугує точкою відліку для аналізу. Міжнародна команда під керівництвом фізиків Массачусетського технологічного інституту проаналізувала близько 2000 подій з 13 мільярдів зіткнень, що дало змогу підтвердити теоретичні моделі кварк-глюонної плазми.
Характеристики кварк-глюонної плазми
Всесвіт у перші мікросекунди існування розігрівався до трильйонів градусів, і кварк-глюонна плазма, що існувала частку секунди, перед перетворенням на протони та нейтрони, виявилася настільки густою, що здатна помітно сповільнювати частинки, діючи як повноцінна рідина, а не як набір розрізнених елементів.
"Плазма виявилася настільки густою, що здатна помітно сповільнювати частинки, діючи як повноцінна рідина, а не як набір розрізнених елементів." Професор Єн-Джі Лі
Отримані результати дозволяють детально вивчати густину, час загасання та особливості взаємодії частинок у кварк-глюонній плазмі, що є важливим кроком у розумінні раннього Всесвіту та фізики елементарних частинок.
Відкриття, здійснене вченими, відкриває нові перспективи для дослідження стану матерії в екстремальних умовах, що існували в ранні моменти після Великого вибуху. Це знання може допомогти в удосконаленні теоретичних моделей, що стосуються не тільки елементарних частинок, але й загальних фізичних принципів, що керують всесвітом. Подібні дослідження можуть також вплинути на розуміння гравітаційних хвиль та інших астрономічних явищ, що виводить їх на новий рівень дослідження у фізиці.
Це відкриття не лише підтверджує теоретичні моделі, але й відкриває нові можливості для вивчення фізичних явищ, які відбуваються в екстремальних умовах. Зокрема, моделювання космічних зливів частинок на Великому адронному колайдері також стало важливим кроком у розумінні раннього Всесвіту, демонструючи, як ці процеси взаємодіють і впливають на формування матерії.