Глибинні землетруси під Північною Америкою
Вчені підтвердили рідкісні глибинні землетруси під Північною Америкою. 24 лютого 1979 року стався землетрус магнітудою 3,8, осередок якого знаходився біля кордонів Юти з Айдахо та Вайомінгом на глибині близько 90 км нижче рівня моря. Нещодавно, у 2024 році, група сейсмологів з Університету Юти під керівництвом Кіта Копера переглянула дані про цей землетрус і підтвердила, що всі дев'ять глибинних поштовхів зародилися значно нижче кори Землі.
Нові відкриття та їх значення
Крім того, 10 вересня 2025 року стався ще один глибинний землетрус магнітудою 4,1 поблизу Мейзера в басейні Юінта, на глибині 68 км. Цей землетрус відбувся більш ніж на 20 км нижче розділу Мохоровичича, що підкреслює його глибокий характер. Глибинні землетруси, як правило, стаються поодинці і зосереджені біля західного краю Вайомінгського кратону, де температури часто перевищують 700 °C.
Дослідники зазначають, що велика глибина пояснює, чому люди на поверхні не відчули землетрус 1979 року.
Джордж Зандт, сейсмолог: "Велика глибина пояснила, чому люди на поверхні його не відчули".
Він також зазначив, що проведений додатковий аналіз переконав його в реальності цієї глибини, хоча було важко переконати інших в існуванні вкрай аномального землетрусу в мантії, де його не мало б бути.
Кіт Копер підкреслив, що це приклад землетрусу, який зароджується в дуже незвичних умовах, за високої температури і високого тиску, де майже весь матеріал на цій глибині має текти. "Це більше схоже на тягучку, тягучку на довгих часових проміжках, як-от мільйони років," - додав він.
Ці дослідження відкривають нові горизонти в розумінні глибинних процесів Землі та їх впливу на сейсмічну активність у регіоні.
Виявлені глибинні землетруси під Північною Америкою свідчать про унікальні геологічні процеси, які відбуваються в мантії Землі. Ці дослідження можуть мати важливе значення для прогнозування сейсмічної активності та розуміння, як такі глибинні процеси впливають на поверхневі структури. Зокрема, вони можуть допомогти в оцінці ризиків у регіонах, де сейсмічна активність традиційно не спостерігається.
Ці нові відкриття в галузі сейсмології можуть допомогти краще зрозуміти не лише глибинні процеси Землі в Північній Америці, але й їхній зв'язок з іншими геологічними явищами, такими як зміни в русі земного ядра. Наприклад, нові дані про зміщення ядра під Тихим океаном можуть відкрити нові перспективи в дослідженні сейсмічної активності на планеті.