Спорт на клітинному рівні
Міжнародна група вчених розкрила біологічний механізм, завдяки якому фізичні тренування сповільнюють старіння м'язів та відновлюють їхню здатність до регенерації. Дослідження, проведене фахівцями Медичної школи Duke-NUS, Сінгапурською лікарнею загального профілю та Кардіффським університетом, показало, що тренування активують білки, які знижують рівень гена DEAF1. Це відновлює баланс сигнального шляху mTORC1 та сприяє клітинному очищенню від пошкоджених білків.
Вплив фізичних навантажень на м'язи
Вікова втрата м'язової маси і сили починається приблизно в середньому віці, і з цим пов'язане зростання рівня гена DEAF1 у м'язах. У нормі цей ген стримується білками FOXO, але надлишок DEAF1 призводить до гіперактивації mTORC1, що блокує процеси самовідновлення м'язів. Фізичні навантаження знижують рівень DEAF1 і нормалізують функцію mTORC1, що допомагає клітинам усувати пошкоджені білки.
Експерименти на плодових мушках і літніх мишах підтвердили цей механізм: підвищення DEAF1 послаблює м'язи, тоді як його пригнічення відновлює їхню силу. Однак, при критично високому рівні DEAF1 і слабкому захисті FOXO фізичних вправ може бути недостатньо для відновлення м'язів. Ген DEAF1 також впливає на стовбурові клітини м'язів, які відповідають за регенерацію після травм.
Ці результати дослідження підкреслюють важливість регулярної фізичної активності в підтримці здоров'я м'язів, особливо у старших людей.
Вчені сподіваються, що розуміння молекулярних механізмів, які лежать в основі цього процесу, дозволить розробити нові терапевтичні стратегії для покращення відновлення м'язів у пацієнтів з обмеженою фізичною активністю. Це може мати значний вплив на якість життя людей, які стикаються з віковими змінами або наслідками хвороб.
Дослідження, що розкриває механізм впливу тренувань на зниження рівня DEAF1, є важливим кроком у розумінні вікового ослаблення м’язів. Однак, не лише фізичні навантаження відіграють роль у цьому процесі. Вчені також виявили, що ослаблення м’язів пов’язане з іншими факторами, такими як зміна активності специфічних білків, що можуть впливати на загальний стан м’язової тканини.