Дослідження генетичних даних психічних розладів
Міжнародна група дослідників провела аналіз генетичних даних понад 1 мільйона людей, які мають щонайменше один із 14 психічних розладів, та 5 мільйонів осіб без психічних діагнозів. Результати дослідження виявили, що близько 70% генетичних сигналів, пов’язаних із шизофренією, також мають зв'язок із біполярним розладом. У рамках дослідження було визначено 683 генетичні варіанти, які змінюють регуляцію роботи генів.
Групи генетичних ризиків
В рамках досліджень вчені виявили, що більшість генетичних ризиків пояснюються п’ятьма основними генетичними групами:
- Одна з груп об’єднує анорексію, синдром Туретта та обсесивно-компульсивний розлад.
- Інша група включає депресію, тривожні розлади та посттравматичний стресовий розлад.
- Окремі групи формують розлади, пов’язані із залежностями.
- Аутизм і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю також мають свої групи ризику.
На попередньому етапі дослідження науковці виявили понад сотню генів, пов’язаних із вісьмома психічними розладами. У новому етапі дослідження було проаналізовано майже 18 тисяч генетичних варіантів. Як зазначив один із дослідників, Ендрю Гротцінгер,
“генетично ці психічні розлади мають більше спільного, ніж відмінного”.
Ці результати відкривають нові горизонти для розуміння механізмів психічних розладів і можуть допомогти в розробці нових методів лікування.
Це дослідження підкреслює важливість генетичних факторів у розвитку психічних розладів, що може змінити підходи до їх лікування та профілактики. Виявлення спільних генетичних варіантів між різними розладами може призвести до більш інтегрованих стратегій лікування, які враховують генетичні складові, що лежать в основі цих захворювань.
Дослідження генетичних основ психічних розладів відкриває нові перспективи в науці. Подібні дослідження, як аналіз геному лінивця, також допомагають зрозуміти механізми різних захворювань, таких як діабет та хвороба Паркінсона. Це свідчить про важливість генетичних факторів у розвитку не лише психічних, а й соматичних розладів, що може змінити підходи до їх лікування.