Відкриття регуляторних ділянок ДНК
Дослідники з Університету Айови виявили, що регуляторні ділянки ДНК, відомі як HAQERs, займають менш ніж 0,1% геному, проте мають у 200 разів більший вплив на мовні здібності, ніж інші частини геному. Це відкриття стало результатом дослідження, в якому використовувалися зразки ДНК 350 школярів з Айови, зібрані у 1990-х роках. Результати дослідження були опубліковані 13 червня 2026 року у журналі Science Advances.
Керівник дослідження Джейкоб Майклсон зазначив, що "мова є однією з головних ознак Homo sapiens".
Це підкреслює значення мовних здібностей у еволюції людини. Виявлення HAQERs у неандертальців свідчить про те, що біологічна основа мови могла виникнути ще до появи сучасної людини. Дослідження також вказує на те, що деякі генетичні особливості HAQERs у неандертальців могли бути вираженішими, ніж у сучасних людей.
Вплив HAQERs на мовлення
Від початку проєкту минуло близько 30 років, протягом яких вчені зосередилися на вивченні генетичних аспектів мовлення. Виявлений вплив HAQERs на розвиток мовлення вражає, оскільки ці ділянки ДНК займають настільки малу частину геному, але при цьому мають значний ефект на мовні здібності. Це дослідження відкриває нові горизонти для розуміння еволюції мови і комунікації в людській історії.
Результати цього дослідження можуть мати значний вплив на подальші наукові дослідження в області генетики та лінгвістики. Вивчення HAQERs може допомогти зрозуміти, як еволюційні зміни в людському геномі вплинули на розвиток мовлення, а також спростити дослідження мовних розладів. Це може відкрити нові можливості для терапії та підтримки людей, які стикаються з проблемами у спілкуванні.