Законопроєкт №11115 та його мета
Народні депутати можуть внести до парламенту законопроєкт №11115, що має на меті регулювання роботи месенджера Telegram та інших платформ спільного доступу до інформації. Цей проєкт передбачає впровадження правил для провайдерів платформ, вимоги до їхнього представництва в Україні, а також забезпечення прозорості у питаннях власності та фінансування.
Автором ініціативи є народний депутат Микола Княжицький, який підкреслив, що у законопроєкті зазначено необхідність прозорості власності і фінансування для всіх платформ. Зокрема, платформи, які не зареєстровані в ЄС, повинні будуть мати офіційного представника в Україні. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення отримає повноваження вимагати відкриття структури власності та джерел фінансування платформ.
Обговорення законопроєкту та реакція суспільства
Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, Микита Потураєв, висловив занепокоєння щодо відповідності законопроєкту європейським актам. Він зазначив, що вже є негативний висновок Ради Європи на його текст, який, за його словами, стосується також проєкту Миколи Княжицького. Потураєв також анонсував, що 19 березня планується обговорення проєкту з керівництвом парламенту та спікером Русланом Стефанчуком.
Варто зазначити, що Україна взяла зобов'язання імплементувати Акт про цифрові послуги ЄС (DSA) та Європейський акт про свободу медіа (EMFA) до кінця року. Це може вплинути на формулювання законопроєкту та його відповідність європейським стандартам.
Соціологічна група "Рейтинг" оприлюднила результати дослідження щодо ставлення українців до блокування Telegram. Згідно з опитуванням:
- 76% респондентів виступають проти повного блокування цього месенджера;
- 16% схвалюють ідею блокування;
- 52% опитаних підтримують посилення нагляду за месенджером з боку правоохоронних органів;
- 41% виступає проти цього заходу;
- 72% українців вважають, що Telegram не впливає на їхню особисту безпеку;
- 8% вважають, що впливає;
- 28% опитаних висловили думку, що Telegram негативно впливає на національну безпеку.
Керівник Офісу президента України, Кирило Буданов, у 2024 році виступав з ініціативою щодо регулювання роботи Telegram. Ці ініціативи свідчать про зростаючу увагу до питання безпеки та контролю над інформаційними платформами в Україні.
Думаю, ми приймемо цей закон, тому що в ньому нічого страшного немає, - зазначив Микола Княжицький, підкреслюючи важливість законопроєкту для забезпечення безпеки та прозорості в інформаційній сфері.
Законопроєкт №11115 може суттєво змінити механізми роботи інформаційних платформ в Україні, забезпечивши більшу прозорість та контроль з боку держави. У контексті зобов'язань України щодо імплементації європейських норм, важливою буде реакція парламенту на зауваження експертів і міжнародних організацій, що стосуються відповідності законодавчих ініціатив європейським стандартам. Це також свідчить про зростаючу увагу до питання інформаційної безпеки в умовах сучасних викликів. Водночас громадська думка, як показують результати опитувань, свідчить про неоднозначність ставлення до можливих обмежень у роботі популярних платформ, таких як Telegram.
У контексті обговорення законопроєкту №11115 важливо також звернути увагу на думку керівника Головного управління розвідки Міноборони України, який підкреслив, що регулювання месенджерів, таких як Telegram, є більш ефективним рішенням, ніж їхнє повне блокування. Детальніше про його позицію та пропозиції щодо деанонімізації ЗМІ можна дізнатися в нашій попередній статті.