Відновлення свинячих нирок після заморожування
Дослідники зуміли відновити роботу свинячих нирок після тривалого заморожування та трансплантації піддослідним свиням, застосувавши метод вітрифікації з наночастинками оксиду заліза. Результати цього дослідження були опубліковані як препринт на bioRxiv і наразі очікують рецензування.
Нирки, які брали участь у дослідженні, зберігалися у кріосховищі протягом місяців, а одна з них — понад рік. Після заморожування органи були відігріті та пересаджені свиням. В результаті нирки повернули свій колір і почали виділяти сечу. Метод вітрифікації включає охолодження тканин до -150 °C, внаслідок чого вони набувають склоподібної форми. Дослідники також додали до кріопротектора наночастинки оксиду заліза, які здатні проводити тепло та електрику. Це допомогло забезпечити стабільність органу при температурі -120 °C протягом тривалого часу, можливо, навіть безстроково.
Значення дослідження для трансплантології
Раніше команда вже пересаджувала розморожені нирки щурам у 2023 році та свиням після десяти днів заморожування у 2025 році. У США на сьогодні у списку очікування на трансплантацію нирок перебуває понад 100 тисяч людей. Важливо зазначити, що серце чи легені пересаджують протягом 6 годин, тоді як нирку можна трансплантувати до 36 годин.
Ерік Фінгер, один із дослідників, зазначив: "Десять років тому […] я б не сказав, що сильно сподівався, що це справді спрацює".
Після завершення останньої трансплантації він також поділився враженнями: "Це велика справа".
Незважаючи на позитивні результати, дослідники звертають увагу на проблеми масштабування вітрифікації органів, серед яких:
- відігрівання
- стабільність кріопротектора
- транспортування
- біологічна токсичність
Це дослідження має значне значення для трансплантології, оскільки вдосконалення методів збереження органів може зменшити дефіцит донорських органів. З огляду на те, що тисячі людей чекають на трансплантацію, ефективні технології, які дозволяють зберігати органи тривалий час, можуть стати вирішальним фактором у покращенні шансів на успішні операції. Подальші дослідження в цій галузі можуть призвести до нових стандартів у трансплантаційній медицині.