Економічні наслідки війни з Іраном
Згідно з аналізом CNN, війна США з Іраном обійшлася Пентагону в близько $40 млрд. Це викликало серйозні економічні наслідки, серед яких:
- паливна криза;
- зростання цін на бензин до понад $4 за галон;
- інфляцію, що перевищила 4%;
- падіння споживчої довіри в країні.
Політичний рейтинг Дональда Трампа знизився з 38% у лютому до 37% станом на 15 червня, що вказує на зростаюче невдоволення виборців.
Фінансові витрати та вплив на ринок
Війна коштувала Міністерству оборони США приблизно $40 млрд. Пентагон також запросив додаткове фінансування у розмірі $80 млрд, що свідчить про необхідність подальших витрат. Значна частина цих коштів, близько $26 млрд, була витрачена на боєприпаси, при цьому було використано близько тисячі ракет "Томагавк", вартість кожної з яких становила $2,5 млн. Додаткові витрати в розмірі $1 млрд понесли служба внутрішньої безпеки та Управління у справах ветеранів. Крім того, $165 млн пішли на покриття вищих цін на паливо.
Зростання цін на паливо стало одним із найбільш помітних наслідків конфлікту. Середні ціни на бензин зросли з менш ніж $3 за галон до більш ніж $4. Вартість дизельного пального зросла з $3,80 до понад $5 станом на 15 червня. Внаслідок цього американці витратили додаткові майже $27,1 млрд на паливо. Світ також зазнав значних втрат, оскільки було втрачено 1,15 млрд барелів нафти через припинення постачання на чотири місяці. Національний стратегічний резерв США впав до найнижчого рівня з 1983 року, а нафтовий вузол у Кушинзі, штат Оклахома, досяг мінімального експлуатаційного навантаження з 20 млн барелів нафти.
На саміті G7 у Версалі Дональд Трамп визнав загрозу повного вичерпання резервів за чотири тижні. У той же час річна інфляція в США вперше за три роки перевищила 4%. Зростання цін у квітні та травні з'їло підвищення зарплат американців вперше з 2023 року. Федеральна резервна система на чолі з Кевіном Воршем відмовилася знижувати відсоткові ставки, що ще більше ускладнило економічну ситуацію. Споживча довіра в червні дещо зросла після тримісячного падіння, але загалом залишається на низькому рівні.
Політична ситуація також вплинула на оцінки дій Трампа. Лише 31% виборців схвалюють його економічну політику, а 35% підтримують його підходи щодо Ірану. При цьому Верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї дистанціювався від угоди зі США, що може ускладнити подальші дипломатичні зусилля.
"Йому подобається інфляція, бо ситуація могла бути гіршою, а після війни ціни впадуть як камінь." — Дональд Трамп
Війна з Іраном та її наслідки підкреслюють складність економічної ситуації в США, де зростання цін на енергоресурси та інфляція вже вплинули на добробут громадян. Втрати у стратегічних запасах нафти та падіння споживчої довіри свідчать про потенційні ризики для економічної стабільності країни. Політичний контекст, в якому відбуваються ці події, також може вплинути на подальший розвиток відносин зі світовими партнерами та внутрішню політику. Дослідження потреби в додатковому фінансуванні та управлінні ресурсами стане ключовим фактором для майбутніх дій адміністрації Трампа.
У світлі значних витрат на військові дії, республіканці почали тиснути на Дональда Трампа, встановивши терміни для завершення конфлікту в Ірані. Це свідчить про зростаюче занепокоєння всередині партії щодо економічних наслідків війни та її впливу на підтримку Трампа серед виборців.