Війна в Ірані та її наслідки для світового ринку нафти
Війна в Ірані призвела до закриття Ормузької протоки, що викликало найбільші в історії перебої постачання нафти та суттєве зростання цін. Ормузька протока є стратегічно важливим водним шляхом, через який проходить 20% світової нафти та 20% світового зрідженого природного газу (ЗПГ). У звичайний час у протоці могло одночасно перебувати до 90 танкерів, проте зараз танкерів у протоці практично немає.
З початку кризи ціна на нафту марки Brent зросла на 50%, і нині складає близько $90 за барель. Спотові ціни на ЗПГ в Азії майже подвоїлися, а європейські ціни на газ зросли приблизно на 50%. Минулого року понад 80% нафти та 90% ЗПГ із Перської затоки йшло в Азію. Водночас експорт нафти з Ірану становить менше 2% світової пропозиції, що вказує на те, що вплив цієї кризи на глобальний ринок може бути обмеженим.
Стійкість глобальної енергетичної системи
Епіцентр кризи зміщується на схід. Восени 1978 року страйки нафтовиків в Ірані стали ключовим елементом протестів, але сучасна глобальна енергетична система демонструє стійкість завдяки змінам у структурі постачання, зокрема сланцевій революції в США. Деніел Єргін зазначає:
"Глобальна система виявилася набагато стійкішою, ніж у минулі кризи - багато в чому завдяки сланцевій революції в США." Деніел Єргін
Він також додає: "Проте ця криза розгортається у світі, де глобальна система нафти та газу є більш стійкою та диверсифікованою, ніж будь-коли за останні десятиліття".
Окрім цього, Саудівська Аравія побудувала мережу трубопроводів зі сходу на захід, а Абу-Дабі спорудив трубопровід, прокладений паралельно Ормузькій протоці. США залишаються найбільшим у світі виробником нафти та найбільшим експортером ЗПГ, що підкреслює їхню роль у забезпеченні стабільності енергетичних ринків.
"Росія, попри санкції та цінові обмеження, залишається великим експортером нафти. Але нові американські потужності виявилися критично важливими, коли Володимир Путін спробував використати 'енергетичну зброю'... Спроба провалилася." Деніел Єргін
Таким чином, попри серйозність ситуації, глобальна енергетична система демонструє запас міцності, що дозволяє країнам адаптуватися до нових умов на ринку. Ця криза, хоч і викликала короткострокові перебої у постачанні, підкреслює важливість диверсифікації джерел енергії та зміцнення інфраструктури для забезпечення енергетичної безпеки в умовах глобальних викликів.