Критична залежність Вірменії від Росії
Аналітик Пітер Зейхан заявив про критичну залежність Вірменії від Росії та складний вибір, з яким стикається країна: або співпраця з Туреччиною, або колапс. На фоні парламентських виборів, правляча партія "Громадянський договір" прем'єра Нікола Пашиняна отримала близько 50% голосів, що забезпечило їй абсолютну більшість у парламенті. Проросійські сили зазнали поразки на виборах, що свідчить про зміну політичного курсу в країні.
Вірменія десятиліттями залежала від російських гарантій безпеки, однак війна 2020 року з Азербайджаном суттєво змінила цю ситуацію. У цій війні Азербайджан використав турецьку зброю, а вірменська авіація, танкові війська та артилерія були знищені. Ця війна стала першою масштабною війною нового покоління дронів. Вірменія не має виходу до моря та власних енергоресурсів, а більшість електроенергії постачається з єдиної атомної станції, паливо для якої надходить з Росії. Безпеку країни забезпечувала російська військова база, але наразі Москва зосереджена на війні проти України.
"Або вони певною мірою співпрацюють із турками, або не мають нічого." Пітер Зейхан
Зейхан підкреслив, що позиція Вірменії перетворилася з хиткої на таку, що межує з колапсом держави. У зв’язку з цим, Вірменія змушена розглядати можливості співпраці з Туреччиною, хоча суспільство відкидає цю ідею через історичну пам'ять. Вірмени сприймають Азербайджан як союзника Анкари, що ускладнює ситуацію.
Додаткові фактори і виклики
Додатковими факторами є загострення відносин Ірану зі США, що позбавляє Вірменію можливості використовувати цю країну як "вікно у світ" для торгівлі. Грузія, яка є сусідом Вірменії, також сповзає в авторитаризм і стає ненадійною. Наразі між Єреваном, Баку та Анкарою тривають переговори про торговельний коридор та постачання азербайджанських енергоресурсів. Адміністрація Трампа долучилася до цих переговорів, а віцепрезидент Джей Ді Венс обіцяв американське ядерне паливо для вірменської АЕС, яка є старою, і невідомо, чи зможуть американці виготовити для неї нові паливні стрижні.
Процес виходу Вірменії з російської орбіти є складним і, за словами Зейхана, не завершиться цього року. "Я б не списував їх з рахунків, коли йдеться про здатність саботувати політичні угоди. Це те, в чому вони дуже, дуже хороші", - зазначив аналітик. Вірменії доведеться знайти баланс між зовнішніми політичними впливами та внутрішніми викликами, щоб уникнути подальшого загострення ситуації.
В контексті змін у політичному ландшафті Вірменії, важливо зазначити, що сучасні виклики, з якими стикається країна, вимагають переосмислення зовнішньої політики. Залежність від Росії, яка зменшується, підштовхує Вірменію шукати нові можливості для співпраці, зокрема з Туреччиною, незважаючи на складні історичні відносини. Цей процес може суттєво вплинути на стабільність регіону та безпеку самої Вірменії.
Враховуючи нові обставини, Вірменія опинилася перед вибором, який може суттєво змінити баланс сил у регіоні. Перемога прем'єра Нікола Пашиняна на виборах вказує на послаблення впливу Росії, що підштовхує країну до розгляду альтернативних партнерств. Більше про те, як ці зміни можуть вплинути на зовнішню політику Вірменії, читайте у нашій статті про вибір Західного курсу.