Ситуація з Германом Галущенком
Вищий антикорупційний суд 22 жовтня не продовжив Герману Галущенку обов'язок щодо носіння електронного браслета, але продовжив інші процесуальні обов'язки. Це рішення прийнято в рамках розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про операцію "Мідас", що стосується розкрадання коштів у державній компанії "Енергоатом". Суд також обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі.
Суд продовжив на два місяці інші процесуальні обов'язки Галущенка, які включають заборону залишати Київську область, утримання від спілкування з іншими фігурантами справи та здачу закордонних паспортів. Герман Галущенко був затриманий 15 лютого під час спроби перетинати кордон. На наступний день, 16 лютого, НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили йому про підозру за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають "створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній" і "легалізацію майна, отриманого незаконним шляхом".
Розслідування операції "Мідас"
Розслідування операції "Мідас" виявило факти розкрадання коштів в "Енергоатомі". 17 лютого ВАКС ухвалив рішення про тримання Галущенка під вартою до 15 квітня з можливістю внесення застави у 200 мільйонів гривень. Обидві сторони подали апеляції щодо розміру застави: захист просив пом'якшення, а прокуратура вимагала її збільшення до 425 мільйонів гривень. 12 червня суд зменшив заставу до 150 мільйонів гривень, а 26-29 червня було внесено повну суму застави, сплачену трьома компаніями.
1 вересня САП звернулася до суду з клопотанням про арешт 150 мільйонів гривень застави, оскільки вважалося, що ці кошти могли бути отримані злочинним шляхом та легалізовані через внесення застави. Операція "Мідас" була оголошена 10 листопада, під час якої було проведено понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від "Енергоатому" у вигляді "відкатів".
Гроші "відмивали" у бек-офісах у центрі Києва, які належали родині Андрія Деркача. Підозрюваним у цій справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів. Головними фігурантами справи є Тимур Міндіч, співвласник "Квартал 95", та Олександр Цукерман, які виїхали з країни до початку обшуків. Проти Міндіча і Цукермана запровадили санкції та оголосили їх у розшук.
НАБУ зафіксувало чотирьох міністрів українського уряду різних періодів, серед яких і Герман Галущенко. 12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Верховної Ради постанову про звільнення Галущенка та Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав ці постанови про звільнення обох посадовців.
У ході розслідування також були обрані запобіжні заходи для інших підозрюваних:
- Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень; 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
- Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю застави у 126 мільйонів гривень, проте його апеляція не була задоволена.
- Ігорю Фурсенку також призначили тримання під вартою до 8 січня 2025 року з заставою 95 мільйонів гривень, а його апеляцію не підтримали.
- Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з заставою 40 мільйонів гривень; заставу внесено, і він вийшов на свободу.
- Людмилі Зоріній обрано тримання під вартою на 60 днів з заставою 12 мільйонів гривень, яка також була внесена.
- Олексію Чернишову призначили тримання під вартою до 16 січня 2026 року з заставою 51 мільйон гривень; заставу було внесено, і він вийшов із СІЗО.
1 грудня заочно обрали запобіжний захід Тимуру Міндічу — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для затримання.
Розслідування операції "Мідас" продовжує привертати увагу до проблеми корупції в Україні, зокрема в державному секторі. Важливість цієї справи полягає не лише в покаранні окремих осіб, а й у необхідності зміцнення довіри до державних інститутів, що, в свою чергу, може вплинути на інвестиційний клімат в країні. Слідство триває, і подальші рішення суду можуть стати важливими для визначення майбутнього багатьох фігурантів справи, а також для боротьби з корупцією в Україні загалом.
У зв'язку з останніми подіями, важливо також звернути увагу на те, як Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо інших зобов'язань Галущенка. Детальніше про те, які саме обов'язки залишилися у підозрюваного та як це вплине на подальший розвиток справи, можна дізнатися в нашій статті про зняття електронного браслета з Галущенка.