UA RU

Вищий антикорупційний суд виніс вироки політикам у справах корупції в першому півріччі 2026 року

Суд ухвалив рішення щодо корупційних злочинів, скоєних представниками влади, за перші шість місяців 2026 року. Фото: НАЗК — Новини

Боротьба з корупцією в Україні

У першому півріччі 2026 року в Україні винесли кілька судових вироків політичним діячам високого рівня, що свідчить про активізацію боротьби з корупцією на державному рівні. Медіамоніторинг, проведений Центром контент-аналізу на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI), виявив, що медіа активно висвітлювали ці важливі кейси.

Судові вироки та медіапейзаж

Вищий антикорупційний суд виніс вироки народним депутатам Анатолю Гуньку і Людмилі Марченко, а також ексголові Верховного Суду Всеволоду Князеву і колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову. 80% публікацій у медіа на тему корупції стосувалися заходів із притягнення до відповідальності, таких як:

  • затримання
  • обшуки
  • оголошення підозр
  • судові засідання

Проте, медіапейзаж також продемонстрував наявність маніпулятивних наративів, які поширювали проросійські джерела. Вони стверджували про стабільно високий рівень корупції в Україні, що викликало певне занепокоєння серед аналітиків. Антикорупційні органи та представники влади комунікували про посилення боротьби з корупцією, однак у медіаполі спостерігалися систематичні атаки на ці органи, а також хвилі замовних публікацій проти них.

Онлайн-медіа з білого списку висвітлювали рішення, спрямовані на зменшення корупції під час мобілізації та закупівель для армії. Однак, про заходи із запобігання корупції, цифровізацію, дерегуляцію та відкриті дані в медіа і соцмережах майже не повідомляли. Тематика корупції в українському медіаполі зазвичай зосереджена на конкретних постатях посадовців і резонансних скандалах, а не на системних дефектах інституцій.

Політичні діячі високого рівня, які отримали підозри в корупційних справах, критикували антикорупційні органи, звинувачуючи їх у зловживаннях і заангажованості. Аналогічні звинувачення лунали також від проросійських блогерів. Відзначається також відсутність пропозицій щодо структурних реформ у публічному дискурсі, що може свідчити про відсутність комплексного підходу до вирішення проблеми корупції в Україні.

Ця ситуація демонструє складність боротьби з корупцією в Україні, де, незважаючи на зусилля антикорупційних органів, залишається значний опір з боку політиків і медіа. Важливо, щоб суспільство і державні інституції продовжували працювати над створенням прозорих механізмів і системних реформ для подолання корупційних практик, які перешкоджають розвитку країни. Дискусія про корупцію має бути не лише про конкретні випадки, а й про системні зміни, які дозволять забезпечити довіру до державних установ та їхніх функцій.

Окрім вироків, які виніс Вищий антикорупційний суд, важливо звернути увагу на інші випадки корупційних злочинів, що стали предметом розслідувань. Нещодавно НАБУ викрило впливових посадовців у схемах легалізації великих сум через державний банк, що ще раз підтверджує актуальність антикорупційних заходів в Україні.