Алгоритми проведення ДНК-експертиз в Україні
На порталі "Цензор.НЕТ" опубліковано матеріал, який висвітлює алгоритми проведення ДНК-експертиз в Україні на прикладі справи військовослужбовця Назара Далецького. У 2023 році Назар був визнаний загиблим, однак 5 лютого цього року він повернувся з російського полону.
Біологічні матеріали матері Далецького були відбиралися у травні 2022 року, після того як стало відомо, що Назар імовірно міг потрапити у полон. У січні 2023 року один із біологічних зразків з розстріляного авто показав високу ймовірність спорідненості з ДНК-профілем матері. Статистична ймовірність збігу становила 99.99987%. Експерт Харківського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру сформував висновок, що громадянка Далецька може бути матір'ю особи, рештки якої досліджувалися.
Незважаючи на отримані результати, експертом було рекомендовано призначити додаткову експертизу, яка не була виконана. Проведення повторної експертизи не є обов'язковою умовою згідно з діючим законодавством. Ця ситуація піднімає питання про точність і надійність ДНК-експертиз у випадках, пов'язаних із визначенням особи, що може мати критичне значення в контексті воєнних подій.
Важливість ДНК-експертиз в умовах війни
Дослідження ДНК-експертиз в Україні, особливо в умовах війни, стає все більш актуальним, адже правильне визначення особи може вплинути на долі людей та їхніх родин. Ситуація з Назаром Далецьким підкреслює важливість дотримання стандартів якості в криміналістичних експертизах, а також необхідність законодавчих змін для забезпечення більшої точності та надійності таких досліджень у критичних випадках.