Інтерв'ю Євгенія Хмари
Тимчасово виконуючий обов'язки міністра оборони України Євгеній Хмара в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер для видання Loomered пояснив асиметричну стратегію України у війні з Росією. Він акцентував на важливості ударів по російських нафтопереробних заводах, а також розкрив деталі операції "Павутина", що була проведена підрозділом, яким він раніше командував. Хмара зазначив, що мета українських ударів полягає в тому, щоб їх вартість становила близько 2% від шкоди, якої вони завдають Росії.
Пріоритети в міністерстві оборони
Євгеній Хмара, який раніше очолював Центр спеціальних операцій "А" СБУ, також навів свої пріоритети в міністерстві оборони. Зокрема, він назвав:
- захист маршрутів постачання від російських дронів;
- забезпечення підрозділів необхідними засобами;
- своєчасне доведення ресурсів до воїнів.
Він зауважив, що Україні критично потрібна можливість виробляти ракети-перехоплювачі до Patriot для захисту від російської балістики.
У інтерв'ю Хмара поділився особистими мотивами, пов'язаними з його родиною. У нього на війні загинув брат, а двоє його синів — старшому 11 років, молодшому 9. Хмара висловив бажання завершити бойові дії до досягнення синами призовного віку.
“Не відправляй людину туди, куди не готовий піти сам”, — зазначив міністр, підкреслюючи важливість довіри серед військових.Він також додав:
“Росія зацікавлена в тероризуванні цивільних. Україна зацікавлена в захисті своїх людей” — підкреслив Хмара.
Ще однією важливою темою, обговореною в інтерв'ю, стали переговори уряду з компанією Raytheon про ракети до Patriot, а також домовленість Хмари з новим головкомом Драпатим. Хмара наголосив на необхідності діяти асиметрично: “Ми не можемо відповідати ударом на удар. Ми маємо діяти асиметрично”. Він підкреслив, що у нього є реальна картина того, що використовується, що можна застосовувати проти ворога і що може бути найефективнішим надалі.
Висловлення Євгенія Хмари у даному інтерв'ю відображає стратегію України в умовах війни, яка акцентує на важливості адаптації та інновацій у відповідь на російські дії. Фокус на асиметричних ударах та захисті критично важливих об'єктів підкреслює прагнення України не лише зберегти свої ресурси, а й завдати максимальних втрат ворогу з мінімальними витратами. Такі заяви свідчать про важливість міжнародної підтримки та технологічного співробітництва, зокрема з компаніями, які можуть надати Україні необхідні військові ресурси.
У контексті асиметричної стратегії, про яку говорив Євгеній Хмара, важливо також розглянути, як Україна планує продовжувати технологічний тиск на агресора. Цей підхід передбачає не лише військові дії, а й активну роботу над новими технологіями, які можуть змінити хід конфлікту на нашу користь.