Дослідження потору Гілберта
2 червня, 15:00
Дослідники використали меташтрихкодування екологічної ДНК з фекалій потору Гілберта та інших ссавців для вивчення їхнього раціону та пошуку нових місць для переселення цього виду, що перебуває під критичною загрозою зникнення. Потору Гілберта (Potorous gilbertii) — це сумчастий ссавець, який мешкає в Західній Австралії. Згідно з Червоним списком Міжнародного союзу охорони природи, цей вид знаходиться під критичною загрозою зникнення, що викликає обґрунтовану тривогу серед фахівців.
Під час дослідження, яке проводила провідна авторка Ребекка Куа, вчені зібрали зразки фекалій потору, квок, кенд і чагарникових щурів з 2003 по 2024 рік. За допомогою меташтрихкодування екологічної ДНК, фахівці ідентифікували 456 генетичних варіантів грибів, з яких 115 були виокремлені як цільові види корму. Зразки фекалій потору Гілберта містили 105 варіантів грибів. Дослідження показало, що понад 90% раціону потору Гілберта складають підземні гриби.
Аналіз дієти та збереження популяції
Аналіз дієти показав, що раціон квок суттєво відрізняється від раціону потору Гілберта. На деяких ділянках харчування потору було ближчим до звичок кенд або чагарникових щурів. Вчені пропонують оцінювати присутність трьох видів ссавців (квок, кенд і щурів) як єдиний комплексний індикатор, що може допомогти в збереженні популяції потору Гілберта.
“Ми прагнемо відновити вид за допомогою транслокацій - переміщення організмів з одного місця в інше для створення страхової популяції на випадок, якщо щось трапиться з їхніми існуючими популяціями.”
Ребекка Куа
Вона також підкреслила, що “це неінвазивний спосіб вивчення дієти. Все, що вам потрібно, - це свіжі екскременти з навколишнього середовища”. Цей підхід може стати важливим кроком у збереженні цього критично загрозливого виду.
Вивчене дослідження демонструє важливість використання сучасних методів для моніторингу стану зникаючих видів і їхніх екосистем. В умовах швидких змін в природному середовищі, такі інноваційні підходи можуть не лише допомогти зрозуміти харчові звички потору Гілберта, але й сприяти формуванню ефективних стратегій для його збереження. Це дослідження може мати значення не лише для Австралії, а й для глобальних зусиль у збереженні біорізноманіття.