Пам'ять про Сергія Сінчука
6 березня 2026 року на Харківщині загинув старший солдат Сергій Сінчук. Його смерть стала важкою втратою для родини та громади. Сергій народився 20 березня 1973 року в Рівному, де навчався у школі №22. Після закінчення навчання він здобув фах будівельника в училищі №1 у Рівному і більше десяти років працював на фермерському господарстві Калина в Карпилівці.
Військова служба та родина
У січні 2025 року Сергій був мобілізований до Збройних сил України. Під час служби він отримав поранення, але, незважаючи на це, повернувся на передову, оскільки не міг покинути своїх побратимів. Дружина Сергія описала його як
“відповідальну, добру та щиру людину – найкращого батька для своїх доньок”.
У вільний час чоловік любив бувати на природі та відпочивати в лісі.
Прощання з Сергієм відбулося 14 березня на майдані Незалежності в Рівному. Похований він на Алеї Героїв кладовища Нове в Рівному. У Сергія залишилися:
- дружина
- дві доньки
- брат
- сестра
Його загибель залишила глибокий слід у серцях тих, хто його знав і любив.
Загибель Сергія Сінчука є ще одним свідченням великої ціни, яку платить Україна у війні за свою незалежність. Його відданість службі та любов до родини залишаться в пам'яті громади, підкреслюючи важливість підтримки військових та їхніх сімей у цей складний час. Суспільство продовжує вшановувати пам'ять загиблих героїв, що є важливим аспектом національної ідентичності та єдності.
Загибель Сергія Сінчука — це не єдиний випадок, коли українські захисники віддали своє життя заради миру в країні. У другій подібній історії ми розповідаємо про бойовий шлях ще одного військового, Сергія Барановського, який також став символом відваги та самопожертви. Його історія підкреслює важливість пам'яті про героїв, які борються за нашу незалежність.