Загибель підполковника Максима Ємця
Загибель підполковника ЗСУ Максима Ємця (псевдо Єнот) стала важливою подією для України, адже він віддав своє життя за Батьківщину 4 лютого 2025 року на покровському напрямку Донеччини. Причиною загибелі став ворожий артилерійський обстріл. На момент загибелі йому був 31 рік; він народився 21 вересня 1994 року в селі Старий Косів Івано-Франківської області.
Військовий шлях та визнання
Максим Ємець здобув освіту в Косівській гімназії-інтернаті та в Івано-Франківському фінансово-комерційному фаховому коледжі імені Степана Граната. У 2018 році він закінчив курси лідерства в Одеській військовій академії, отримавши звання молодший лейтенант. З 2014 року, у віці 19 років, Максим долучився до збройних сил України, і його військовий шлях охоплював службу в:
- батальйоні Айдар
- 54-му окремому розвідувальному батальйоні
- 10-й гірсько-штурмовій бригаді Едельвейс
- 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила
- ГУР МО
З 1 червня 2022 року він командував мотопіхотним батальйоном 10 ОГШБр.
За свої заслуги на полі бою, Максим Ємець був нагороджений орденом За мужність III ступеня, медаллю За військову службу Україні та медаллю Хрест бойових заслуг (посмертно). Посмертно йому присвоєно звання Героя України, а поховання відбулося на Алеї Героїв Чукалівського кладовища. У 2025 році вийшла збірка віршів Максима Ємця під назвою "Наше ратне діло та роздуми про вічне".
Пам'ять про підполковника вшановується не лише у його рідному краї, а й на загальнонаціональному рівні. 29 січня 2026 року в Маріїнському палаці президент Володимир Зеленський передав орден Золота Зірка матері Максима Ємця. У нього залишилися мати Надія, бабуся Марія, дідусь Валентин, донька Квітослава та наречена Оксана.
“Я готовий до останньої краплі крові воювати за свою Батьківщину.”
Загибель Максима Ємця є ще одним свідченням жертв, які українські військові несуть у боротьбі за незалежність країни. Його служба в різних підрозділах Збройних сил України та визнання за відвагу під час бойових дій підкреслюють важливість особистісного внеску кожного військового в загальний успіх оборони. Вшанування пам'яті Ємця також свідчить про те, як суспільство цінує та пам'ятає своїх героїв, уособлюючи їхню боротьбу та жертовність у сучасній українській історії.