Життя та служба Тараса Ковтуна
13 квітня 2025 року в селі Садки Сумської області загинув сержант Тарас Ковтун, відомий під псевдонимом Купол. Йому було 49 років на момент загибелі. Тарас народився 5 серпня 1975 року в селищі Ратне Волинської області. Після закінчення Ніжинського агротехнічного коледжу у 1997 році за спеціальністю "Механізація сільського господарства" він розпочав свою кар’єру як поліцейський у Печерському районному відділі Управління поліції охорони в Києві.
У грудні 2021 року Тарас Ковтун вийшов на пенсію, отримавши статус "Ветеран Національної поліції". Після початку повномасштабного російського вторгнення він повернувся до служби, ставши майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів у 82-й окремій десантно-штурмовій Буковинській бригаді. За свою службу Тарас був нагороджений нагрудним знаком "Золотий хрест", а також відзнаками "Захиснику України" і "За оборону України".
Пам'ять про Тараса Ковтуна
Після загибелі Тараса Ковтуна, його поховали у Києві. Його пам'ять зберігатимуть рідні: мама, дружина Тетяна, два сини та два брати. Дружина Тетяна згадує про нього з теплом:
"Тарас був справедливою людиною й душею компанії. З ним ніколи не було сумно. Під кінець кожного свята він діставав гітару – грав і співав. Від нього ніколи не чули поганого слова, він завжди підтримував, не залишався осторонь чужого горя і простягав руку допомоги тим, хто її потребував. Ніколи не лінувався: якщо брався за справу, то завжди доводив її до кінця." Тетяна Ковтун, дружина
Втрата Тараса Ковтуна – це велика трагедія для його родини, друзів та колег, які пам'ятатимуть його як відданого захисника та людину з добрим серцем.
Служба Тараса Ковтуна в Національній поліції та його подальша діяльність у військовій структурі під час війни підкреслюють важливість ветеранів у сучасних умовах. Його загибель є частиною ширшого контексту втрат, які страждає Україна внаслідок конфлікту, що триває з 2022 року. Пам'ять про таких людей, як Тарас, слугує нагадуванням про ціну миру та свободи, які платять захисники країни.