Михайло Гончарук: Життя та служба
Михайло Гончарук, уродженець Ужгорода на Закарпатті, загинув 29 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку. Йому було лише 25 років. Михайло, який займався фехтуванням у місцевій команді рапіристів, здобував призові місця на обласних і всеукраїнських змаганнях. Після завершення навчання у Військовому коледжі сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, він продовжив освіту в Академії сухопутних військ, де у 2024 році отримав перше офіцерське звання.
Служба та спадщина
Після здобуття офіцерського звання Михайло служив у 808-й Дністровській окремій бригаді підтримки, де командував ротою інженерно-саперного батальйону зі званням старшого лейтенанта. Військовий позивний Михайла був "Рапіра", що, за словами Федерації фехтування Закарпаття, є символічним нагадуванням про його спортивне минуле.
Прощання з Михайлом відбулося 4 листопада 2025 року в Ужгороді, а поховали його на Пагорбі Слави. У пам'яті друзів, тренерів та однокласників він залишиться як талановитий, цілеспрямований і мужній вихованець. Залишилися батьки та брат, які mourn його втрату.
Смерть Михайла Гончарука є ще одним трагічним випадком, що підкреслює жертви, які несуть українські військові в умовах конфлікту. Його шлях від спорту до військової служби показує, як молоді люди обирають шлях захисту своєї країни, проявляючи мужність і відвагу. Ушанування пам'яті таких героїв важливе для суспільства, адже їхній внесок у захист держави залишається у серцях людей.