Спогади про молодшого лейтенанта Кирила Вітька
6 лютого 2026 року в Синельниківському районі Дніпропетровської області загинув молодший лейтенант Кирило Вітько. Він загинув під час виконання бойового завдання, залишивши за собою світлу пам'ять та значний слід у житті тих, хто його знав. Кирило Миколайович Вітько народився 23 січня 1988 року в місті Марганець Дніпропетровської області. Виховувався в родині, яка цінувала освіту, і вже в юності проявив інтерес до навчання, закінчивши Марганецький ліцей №6.
Освіта та кар'єра
У 2006 році Кирило вступив до Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, де здобув високі академічні знання. У 2017 році він отримав ступінь магістра за спеціальністю "Українська мова і література". Після завершення навчання, з березня 2014 року, працював у Генеральній прокуратурі України. Протягом своєї кар'єри обіймав різні посади, а з 2021 року став провідним консультантом відділу охорони праці та режиму Департаменту управління об'єктами державної власності, організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Офісу Генерального прокурора.
У червні 2022 року Кирило добровільно мобілізувався до Збройних сил України, де отримав військове звання молодший лейтенант. Він служив заступником командира артилерійської батареї з психологічної підтримки персоналу. Його професіоналізм та відданість справі виявилися під час проходження тактичної підготовки у Військовому інституті КНУ імені Тараса Шевченка з травня по жовтень 2025 року.
За свою службу Кирило Вітько був удостоєний кількох нагород, зокрема:
- Сталевого хреста Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного за особисту мужність;
- Відзнаки президента України "За оборону України";
- Пам'ятного нагрудного знака "Кров за Україну".
Його загибель стала великою втратою для родини, друзів та колег, які пам'ятатимуть його як сміливого і відданого патріота.
Загибель молодшого лейтенанта Кирила Вітька підкреслює важливість і ціну, яку платять українські військові у сучасному конфлікті. Він не лише відзначався як професіонал у своїй цивільній кар'єрі, а й продемонстрував відвагу та патріотизм, вирішивши захищати країну в складний час. Втрата таких людей, як Кирило, є великим ударом для суспільства, яке продовжує боротися за свою незалежність та цілісність. Його пам'ять житиме в серцях тих, хто його знав, і в історії України.