<p>Інтерв'ю присвячене аналізу нових геополітичних реалій на початку 2026 року після захоплення лідера Венесуели Мадуро та заявам Дональда Трампа. Обговорюється криза міжнародного права, мотиви дій США, наслідки для України та призначення Кирила Буданова головою Офісу президента.</p> <b>Ведучий:</b> Руслан Валентинович, з Новим роком і Різдвом. Це час не лише переосмислити минулий рік, а й зрозуміти, куди ми рухаємось. Події початку 2026 року, що розгорнулися у Венесуелі, ще раз підтверджують, що міжнародне право не працює. Великі люди світу, як заступник Трампа Стівен Міллер, говорять прямо: світом керують сила та потужність. Ви політтехнолог і філософ. То в що нам тепер вірити? В демократію, в її цінності та принципи? <b>Гість:</b> Перше – вітаю глядачів із святами. У житті має бути місце для свята. Щоб не розчаровуватись, треба захоплюватись. Мені легко в цьому сенсі. Мої історичні хроніки 2016 року називалися «Тінь тридцятих». Вони саме про це: тінь тридцятих дивиться на нас. На прикладі тих подій я намагався передбачити майбутнє і рідко помилявся. Це не робота, що приносить радість, а розуміння, що нічого не можеш зробити. Заяви, що звучать останнім часом – це зривання масок лицемірства. Політиків судять не за словами, а за вчинками. Старий світовий порядок помер давно. Зараз ми бачимо один із заключних актів його похорону. Але якще щось старе вмирає, має народитись нове.
<b>Ведучий:</b> Як воно може народитись? <b>Гість:</b> В муках. Світова історія, на жаль, не знає інших інструментів, окрім війн, пандемій, економічних криз. Війни XXI століття – гібридні, це комплекс політичних, економічних, ідеологічних потрясінь. Ми прокинулися в новій епосі. Тон задав Дональд Трамп у своєму різдвяному зверненні.
<b>Ведучий:</b> Давайте обговоримо головну тему. Трамп задав темп 2026 року захопленням Мадуро, підкресливши, що обійшлося без жертв серед американських військових. Який темп він задає далі? Чекати дій щодо Гренландії, Куби, Мексики? Якщо все розгортатиметься так швидко, світ сильно захитається. <b>Гість:</b> Світ хихається давно. Події на Близькому Сході, ситуація в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, війна в Україні, протистояння Корей – це все хитання світу. Трамп – частина синхронного хитання. Вони хочуть закрити старий період. Публічно говорять одне, роблять інше. Навіщо Трампу повертатися до політики Рузвельта 1940 року? Його заяви про Венесуелу – це «кубинська декларація», що означає: Америку мають грабувати лише «правильні» американці. А в основі – ресурси.
<b>Ведучий:</b> Ресурси – це ключове слово. Війни рідко відбуваються там, де немає нафти, газу, логістики. Там, де багато ресурсів, раптом хочуть будувати демократію. Нам пора дорослішати і адекватно реагувати на реалії. <b>Гість:</b> Ми вже не віримо в Діда Мороза. Коли чуємо слова про боротьбу за демократію, одразу маємо розуміти, де конкретна політична чи економічна вигода. Війни вже 200 років не ведуться за моральні принципи. Чому Трамп повертається до доктрини Монро XXI століття? Якщо в XX столітті основою була нафта, то наступний технологічний уклад – це рідкоземельні метали та цінні метали. Це стосується Гренландії. Рузвельту потрібна була Гренландія через криоліт для виробництва алюмінію. Трампу потрібні рідкоземельні метали та ресурси. Головне – Гренландія має 10% світових запасів прісної води. Через 10-15 років багато хто зрозуміє, чому Трамп вв'язався в гонку за воду.
<b>Ведучий:</b> Західна пресса розійшлася в думках про наслідки для Путіна після захоплення Мадуро. Одні пишуть, що Кремль готовий не заважати США у Венесуелі в обмін на поступки щодо України. Інші – що Путін принижений. Якої думки ви? <b>Гість:</b> Як реально Путін міг завадити Трампу у Венесуелі? Для обміну потрібні тотожні ситуації. Він нічого не зміг зробити в Сирії, яка обійшлася бюджету в 40 мільярдів доларів. Єдине, що залишається – заздрити. Що може зробити Росія, чиї боєздатні частини сковані в Україні? Нічого. Це бажання видати бажане за дійсне. Основний конкурент Трампа за контроль над Америками та Гренландією – Британія. Британські компанії мають пріоритети у видобутку ресурсів у Гренландії. Для них це прямі збитки. Тому британські союзники наганяють жаху.
<b>Ведучий:</b> Зараз відбувається саміт «коаліції бажаючих». Західна преса пише про відправку миротворчого контингенту в Україну, включаючи американський. Але Трамп тисячу разів говорив: «Жодного американського сапога в Україні». Що відбувається? <b>Гість:</b> Позиція Трампа проста: це проблема Європи. Ми можемо допомагати, продаючи зброю, надаючи розвіддання. Але жодного американського сапога не буде в Україні та, ймовірно, у Східній Європі. Чому про це пише європейська преса? Без американської підтримки це Будапештський меморандум 2.0. Задача європейців – затягнути Трампа в свою концепцію, щоби у післявоєнному відновленні України брали участь і США. Публікації – спроба вплинути на американський електорат та бізнес. Адміністрація Трампа відповідає: ви несете ризики, а ми заробляємо. США розглядають зовнішню політику як інструмент бізнесу, що має приносити прибутль. Він не зацікавлений ділити ризики або прибуток.
<b>Ведучий:</b> Може, гарантія безпеки від Америки в Україні вже є? Коли ратифікували угоду про ресурси з США із секретними пунктами, чиновники казали: це інвестиції, спільна розробка. Хто тепер посягне? Може, гарантія – не американський сапог, а американський долар? <b>Гість:</b> Я завжди говорив: єдина гарантія безпеки – твоя армія та економіка. Все інше не варте паперу. Американці пропонують: ми купуємо у вас критично важливу ресурсну базу. Це буде вашою гарантією, бо ніхто не нападе на Волл-стріт. Вони мислять правильно. Але в історичних умовах ірраціональне іноді сильніше за раціональне. По-друге, це питання політичної послідовності. Ця концепція має мінуси з точки зору національного суверенітету та тимчасових рамок: що робити, якщо концепція США зміниться?
<b>Ведучий:</b> Я хочу почути вашу думку. Нашу делегацію очолює секретарь РНБО Умеров, поряд голова Офісу президента Буданов. Чому призначили саме Буданова? Чи це посилення ОП? <b>Гість:</b> Це означає, що США повністю перехопили переговорний трек у Британії. Буданов – єдина людина у владній вертикалі, який послідовно виступає за реалізацію концепції Трампа. Влітку 2025 року він був одним з небагатьох адвокатів Трампу. Для американців він зрозумілий. Його призначення стало можливим після візиту Зеленського у Флориду і повністю відповідає баченню США щодо завершення війни – максимум перемир'я, а фактично – тимчасове припинення вогню. Буданов зараз – контур нового балансу, який хочуть вибудувати США. Це: 1) нівелювання британського впливу; 2) прозорість та боротьба з корупційними наміками; 3) керованість для озвучення непопулярних рішень; 4) неможливість проведення «картонного» Майдану; 5) зміна внутрішнього олігархічного балансу. Буданов виріс у цій системі, працював із СРУ, тому сприймається як єдина людь з більш-менш американської команди.