Закарпатські нардепи та суперечливі законопроєкти
Закарпатські народні депутати активно беруть участь у розгляді суперечливих законопроєктів, що стосуються забудови та використання земель в регіоні. Серед них виділяються такі законопроєкти, як "Про Закарпаття" (№9549) та "закон Ігоря Мазепи" (№12089), які викликали чимало дискусій серед експертів та громадськості. У діяльності закарпатських нардепів можна виявити різні бізнес-інтереси, що пов'язані зі забудовою Карпат.
Закарпаття у парламенті представляють шестеро народних депутатів:
- Віктор Балога
- Василь Петьовка
- Валерій Лунченко
- Роберт Горват
- Владіслав Поляк
- Михайло Лаба
Владіслава Поляка звинувачують у кнопкодавстві, а Михайла Лабу — у отриманні неправомірної вигоди за голосування. Віктор Балога, відомий своєю політичною кар'єрою, за часів Віктора Ющенка очолював Секретаріат президента та обіймав посаду міністра. Його син, Андрій Балога, є мером Мукачева та очолює партію "Команда Андрія Балоги". На місцевих виборах 2020 року кожен п'ятий кандидат від цієї партії здобув мандат.
Суперечливі законопроєкти та їх наслідки
У 2023 році Закарпаття увійшло до трійки регіонів України з найбільшою кількістю російських церков. Для побудови курорту "Боржава" готуються сотні гектарів землі. У перемовинах про забудову Карпат брали участь депутати Ігор Палиця, Сергій Льовочкін та Владислав Каськів. Законопроєкт "Про Закарпаття" (№9549) запустив механізм примусового відчуження земельних ділянок і майна в Ужгородському районі, проте президент наклав на нього вето. Четверо мажоритарників із Закарпаття: Роберт Горват, Валерій Лунченко, Василь Петьовка та Владіслав Поляк підтримали цей законопроєкт.
У 2021 році парламент голосував за законопроєкт "Про території Смарагдової мережі". На місцевих виборах 2020 року четверо депутатів об'єдналися у регіональному проєкті "Рідне Закарпаття", від якого до рад регіону пройшли понад 350 депутатів. Під час розгляду закону "Про Закарпаття" Віктор Балога не голосував, а Михайло Лаба вдавав відсутнього.
Законопроєкт №12089, відомий як "закон Ігоря Мазепи", отримав критику з боку Європарламенту, який назвав його "легалізацією краденого". Основним автором і лобістом цього проєкту є народний депутат від "Слуг народу" Ігор Фріс. Усі закарпатські нардепи, за винятком Василя Петьовки, який був відсутній, проголосували за цей законопроєкт.
Конституційний Суд розпочав розгляд звернення Верховного Суду щодо перевірки на конституційність норм закону №12089. Після початку повномасштабної війни до Закарпаття перемістився бізнес, пов'язаний з колишнім "регіоналом" Максимом Єфімовим, який займається будівництвом вітрової електроенергетики. У 2023 році Максим Єфімов склав мандат народного депутата.
Депутатка Антоніна Славицька внесла правку до проєкту №13174, яка дозволяла будувати вітряки в горах без оцінки впливу на довкілля, однак цю правку вдалося збити. В Ужгороді відбулося виїзне засідання двох комітетів Верховної Ради — екологічного та євроінтеграційного, ініційоване народною депутаткою від ЄС Іванною Климпуш-Цинцадзе та членкинею екологічного комітету від "Слуг народу" Юлією Овчинниковою.
У 2023 році Роберт Горват отримав підозру від НАБУ через вплив на службових осіб Держгеокадастру та розробку схеми заволодіння земельними ділянками на Закарпатті, що завдало державі збитків на суму понад 123 млн грн. У розгляді законопроєкту про скасування незалежності НАБУ і САП (проєкт №12414) голосували усі мажоритарники регіону, крім Віктора Балоги, який був відсутній.
Під час підготовки містобудівної "реформи" (законопроєкт №5655) у 2023 році Віктор Балога голосував проти розгляду цієї ініціативи в комітеті. Проте, усі інші мажоритарники Закарпаття підтримали містобудівну "реформу". Громадяни зібрали понад 25 тисяч підписів під петицією до президента з вимогою ветувати законопроєкт №5655, однак президент не підписав його.
У 2004 році Віктор Балога, представляючи "Нашу Україну", набрав понад 62% голосів на виборах мера у Мукачеві, але переможцем оголосили його опонента з команди Медведчука. На місцевих виборах 2020 року до Закарпатської облради увійшло шестеро депутатів ОПЗЖ, серед яких Владислав Каськів. При розгляді законопроєкту про заборону проросійських партій (№7172-1) всі мажитарники Закарпаття підтримали це рішення, за винятком Валерія Лунченка, який не голосував, та Роберта Горвата, який був відсутній.
Таким чином, діяльність закарпатських нардепів вказує на наявність складних зв'язків між політикою і бізнесом у контексті забудови Карпат, що викликає побоювання стосовно екологічних наслідків та законності рішень, які приймаються.
Забудова Карпат і зміни в законодавстві, пов'язані з землею, є важливими питаннями для Закарпаття, оскільки вони можуть суттєво вплинути на екологічну ситуацію в регіоні. В умовах активних дій депутатів і їхніх бізнес-інтересів важливо забезпечити прозорість та законність у процесах, що стосуються земельних відносин. Це може стати ключовим фактором для стабільності в регіоні та захисту його природних ресурсів в майбутньому.