Оголошення режиму тиші
Президент України Володимир Зеленський 4 травня оголосив про введення режиму тиші, який почне діяти з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня. Київ не отримував жодних офіційних звернень від Москви щодо припинення вогню, попри заяви, що з'являються у російських соціальних мережах. Зеленський зазначив, що "на сьогодні, не було жодного офіційного звернення до України щодо модальності припинення бойових дій". Він підкреслив, що "людське життя є незрівнянно більшою цінністю, ніж празднованіє будь-якої річниці".
Відповідь на загрози Росії
Заява президента України стала відповіддю на повідомлення Міноборони Російської Федерації про заплановане перемир'я на 8-9 травня. Російські військові пов'язали цей крок з святкуванням Дня перемоги. Водночас, російська сторона пригрозила ударом по центру Києва, якщо Україна спробує зірвати святкування.
Зеленський висловив сподівання, що "настав час російським керманичам робити реальні кроки для завершення їхньої війни", якщо Міноборони РФ вважає, що не зможе провести парад у Москві без доброї волі України.
Оголошення режиму тиші з боку України свідчить про бажання мирного врегулювання конфлікту, попри напружену ситуацію. Реакція російської сторони та її погрози вказують на можливу ескалацію напруженості, що може загрожувати безпеці як України, так і регіону загалом. Динаміка подій навколо святкування Дня перемоги може стати важливим фактором у подальших переговорах та стратегіях обох країн.
На фоні оголошеного режиму тиші, важливо згадати про перемир’я, яке було 2026 року, коли Зеленський ініціював подібні кроки, а Путін відреагував наказом про режим тиші. Ці події підкреслюють постійну напругу в регіоні та складність досягнення стійкого миру, що залишає відкритими питання про майбутні переговори між країнами.