UA RU EN

Зеленський про перемовини у Женеві: домовленості щодо припинення вогню та складні політичні питання

Президент України обговорює важливі аспекти мирного процесу та шлях до стабільності в регіоні. Фото: Главком

Переговори у Женеві

Президент України Володимир Зеленський заслухав першу попередню доповідь української переговорної групи, що відбулася у Женеві 17-18 лютого 2026 року. У переговорах брали участь представники України, США та Російської Федерації. Військова підгрупа досягла значного порозуміння щодо механізмів припинення вогню, моніторинг якого буде здійснюватися за участі американської сторони. Однак політичні переговори залишаються вкрай важкими, без суттєвого прориву.

Переговори у Женеві завершилися 18 лютого, після того, як 17 лютого відбувся перший день тристоронніх переговорів. Володимир Зеленський підкреслив, що в рамках військового напрямку всі три сторони були конструктивними. За його словами, військові розуміють, як моніторити припинення вогню, якщо буде політична воля. Значні домовленості були досягнуті, але деталі, такі як технічні нюанси моніторингу, будуть доповнені генерал-майором Гнатовим після повернення.

Політичні аспекти переговорів

У політичному напрямку перемовини залишаються складними. Зеленський зазначив, що в ході переговорів обговорювалися чутливі питання, зокрема ситуація на сході України та атомна станція (ЗАЕС). Головним каменем спотикання залишається земельне питання, оскільки Москва вимагає офіційної віддачі територій. Крім того, президент США Дональд Трамп вимагає швидких рішень від Києва. Зеленський поставив чітке завдання для української делегації – зробити все можливе, щоб перемовини були результативними та додавали шансів для мирних рішень.

Розвиток подій у Женеві свідчить про те, що військова складова переговорів може стати основою для подальшого прогресу у політичних питаннях. Проте з огляду на чутливість обговорюваних тем, таких як територіальні питання, шанси на досягнення компромісу залишаються мінімальними. Успіх переговорів залежатиме не лише від конструктивного підходу сторін, але й від готовності до поступок, що можуть вплинути на стабільність у регіоні.