Законодавчі ініціативи Президента України
Президент Володимир Зеленський 28 вересня 2025 року вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають зупинення дії Договору про звичайні збройні сили в Європі та відмову України від участі в пов'язаних з ним міжнародних договорах. Цей крок є частиною нової стратегії безпеки України в умовах зміненої геополітичної ситуації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Президент також своїм указом зупинив дію документа, що встановлював додаткові обмеження на розміщення озброєнь у флангових районах.
Зміни в міжнародному праві та безпеці
У 2025 році Україна також зупинила дію Оттавської конвенції. Це рішення прийнято, зокрема, у зв'язку з тим, що Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та продовжує застосовувати протипіхотні міни проти українських військових і цивільних осіб. В рамках нової структури Міністерства закордонних справ України, що була змінена в 2025 році, Департамент з роззброєння був перейменований на Департамент міжнародної безпеки та оборони України.
Відзначено, що Росія вийшла з Договору про звичайні збройні сили в Європі у 2023 році, після чого країни НАТО зупинили свої зобов'язання за цим договором. Україна заявила, що не прийме жодних формул, які обмежують її здатність до оборони, зокрема лімітів на чисельність та застосування Сил оборони України.
“Всім партнерам на всіх майданчиках я прямо кажу: ера конвенційного роззброєння минула, настав час добре озброєного миру. Такі геополітичні реалії, і створила їх Росія. Досить ілюзій” - Андрій Сибіга.
Крім того, планується ініціювати нові міжнародно-правові документи, зокрема Львівську конвенцію, пов’язану з іменами Рафаеля Лемкіна та Герша Лаутерпахта. Ці зміни свідчать про прагнення України адаптувати свою оборонну політику до нових викликів, які постали в результаті агресії Росії.
Ці законодавчі ініціативи відображають зміну в підходах України до безпеки та оборони в умовах зростаючих загроз. Відмова від міжнародних зобов'язань, які не відповідають сучасним реаліям, може дозволити Україні більш гнучко реагувати на виклики, пов'язані з агресивними діями Росії. Паралельно, ініціативи щодо створення нових міжнародних угод свідчать про прагнення інтегруватися в нові безпекові структури та адаптуватися до глобальних змін у сфері міжнародного права.