Санкції проти компаній, що постачали обладнання для російських заводів
Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про санкції проти компаній, які постачали обладнання для російських заводів, що займаються виробництвом ракет та військової техніки. Ці санкції мають на меті перекриття доступу Росії до критичних технологій, включаючи високоточні верстати, 3D-обладнання та електронні компоненти. До санкційного списку потрапило 10 компаній разом з їхніми керівниками.
Компанії під санкціями
Санкції запроваджено проти компаній, які постачали високоточні верстати з числовим програмним контролем (ЧПК), 3D-обладнання, фрезерні, токарні та шліфувальні комплекси, а також електронні компоненти. Серед підприємств, які потрапили під санкції, —
- Акмєтрон
- Євроінтєх
- Совтєст АТЄ
- Інвєст-Станко
- ПромАрсенал
- СТС Технологія
- Розумні механічні рішення
- Робур-Інжиніринг
- КАМ-Інжиніринг
- Інтертранс-Комплект
Ці компанії вели співпрацю з такими підприємствами, як Алмаз-Антей, Вертольоти Росії, ОДК-Сатурн, Пермські мотори, Авангард, Курганмашзавод та підприємства держкорпорації Ростех.
Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зазначив, що значна частина цих компаній спеціалізується на обході міжнародних санкцій. Вони імпортували до Росії іноземне обладнання та комплектуючі, зокрема китайського походження, і забезпечували їх введення в експлуатацію, сервісне обслуговування, що допомагало російському оборонному сектору компенсувати втрату доступу до західних технологій.
Під персональні санкції потрапили керівники компаній, зокрема:
- Сергій Прилепський (гендиректор Акмєтрону)
- Ігор та Наталія Кудряшови (засновники Євроінтєху)
- Валерій Шегуров (засновник ПромАрсеналу)
- Ігор і Валентин Маркови (керівники Совтєст АТЄ)
- Альмами Усама Абдулкадер (засновник СТС Технології)
- Андрій Бодягін (керівник компанії)
Компанія СТС Технологія, зокрема, імпортувала до Росії військове спорядження китайського виробництва приблизно на 10 млрд рублів за півтора року після початку повномасштабної війни, частина поставок оформлювалася з позначками для потреб спеціальної військової операції.
"Наше завдання - послідовно закривати для Росії не лише канали фінансування війни, а й доступ до технологій та обладнання, які забезпечують функціонування її військово-промислового комплексу. Саме така логіка закладена в цей санкційний пакет," - підкреслив Владислав Власюк.
Запровадження цих санкцій підкреслює зусилля України в боротьбі з постачаннями до Росії, які підтримують її військову інфраструктуру. Обмеження доступу до критичних технологій може суттєво вплинути на здатність Росії виробляти нову військову техніку та модернізувати вже існуючу. Це також свідчить про активізацію міжнародної співпраці в питанні санкційного тиску на РФ, адже українська сторона акцентує на важливості закриття каналів, які забезпечують обхід міжнародних обмежень.
Ці санкції стали частиною більш широкої стратегії України, спрямованої на обмеження можливостей Росії у військовій сфері. Детальніше про нові обмеження, які впливають на постачальників для російського військово-промислового комплексу, можна дізнатися в нашій попередній новині.