Санкції проти Росії
Володимир Зеленський ввів у дію санкції Ради національної безпеки і оборони (РНБО) проти фізичних та юридичних осіб, які підтримують виробництво російської балістики та військової техніки. До першого санкційного списку увійшли 51 фізична та 44 юридичні особи, що причетні до виготовлення балістичних ракет, які Росія використовує для атак на критичну та цивільну інфраструктуру України. Серед ключових підприємств, що виробляють і постачають сировину, обладнання та інструменти для створення далекобійних засобів ураження, таких як Іскандер, Калібр, Х-101 і Кинджал, є:
- Інститут пластмас імені Г. С. Петрова
- корпорація Комета
- ВітаРеактив
- Променерго
- Кіровський біохімічний завод
- ВНДІ метрології імені Менделєєва
Санкції також були застосовані до 32 громадян Російської Федерації і 35 російських компаній. Підприємства групи РУСАЛ, наприклад, забезпечують російський оборонно-промисловий комплекс (ОПК) сировиною для виробництва авіаційної техніки, ракет, бронетехніки та дронів. Дві компанії з цієї групи ввезли до Росії оксид алюмінію на суму близько 150 млн рублів за рік. Володимир Зеленський підкреслив, що ці санкції направлені на зменшення можливостей Росії у виробництві озброєння:
“До першого санкційного списку ввійшли 51 фізична та 44 юридичні особи, що причетні до виготовлення балістичних ракет, якими Росія атакує критичну та цивільну інфраструктуру, обстрілює українські міста й громади, вбиваючи людей”.
Санкційна політика Європейського Союзу
Європейський Союз також активно працює над запровадженням санкцій проти Росії. Від початку повномасштабного вторгнення було ухвалено 22 пакети санкцій. Найостанніший з них був затверджений 12 жовтня 2023 року, коли до списку було додано 1600 осіб і організацій, що у сумі складає майже 4600 російських фізичних та юридичних осіб. Для ухвалення санкцій ЄС необхідна одностайна підтримка всіх 27 країн-членів. Водночас, політична ситуація у Франції, зокрема президентські вибори у 2024 році, може вплинути на санкційну політику ЄС щодо Росії.
Таким чином, нові санкції України та ЄС є частиною зусиль, спрямованих на обмеження можливостей Росії у веденні війни проти України та підтримки її оборонних спроможностей. Ці дії можуть суттєво вплинути на військову промисловість Росії, зменшуючи її здатність виробляти нові види озброєння та техніки, що, у свою чергу, може відобразитися на ходу військових дій в Україні. З огляду на постійний розвиток санкційної політики, важливо спостерігати за реакцією Росії та подальшими заходами з боку міжнародної спільноти.
Водночас, важливо відзначити, що Європейський Союз також продовжує розширювати санкції проти російських осіб та компаній, пов'язаних із виробництвом ракет. Це свідчить про глобальну солідарність у боротьбі з агресією та зусилля щодо обмеження військових можливостей Росії. З початку вторгнення ухвалено вже 22 пакети санкцій, що підкреслює серйозність міжнародної реакції на дії Кремля.