Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що значна частина нової газової генерації в Україні не працює попри придбане або отримане від партнерів обладнання. Серед причин він назвав непередбачувані умови роботи, борги та проблеми зі страхуванням воєнних ризиків. Про це він розповів на своєму YouTube-каналі.
Газова генерація в Україні: які потужності назвав Железняк
За наведеною депутатом оцінкою представників галузі, із заявлених 1,8 ГВт нової генерації фактично працюють близько 700 МВт, які виробляють електричну й теплову енергію та синхронізовані з мережею. Різниця становить приблизно 1,1 ГВт.
Водночас у липневому повідомленні Міненерго йшлося про 1,8 ГВт встановленої розподіленої газової генерації за даними регіонів. Встановлення обладнання та його фактична робота є різними показниками. Тому наведене порівняння потребує перевірки за однаковими критеріями та на конкретну дату.
Железняк запропонував провести аудит потужностей: визначити, яке обладнання вже працює, що залишається непідключеним і які рішення потрібні для запуску кожної установки.
Першою перешкодою він назвав зміну умов постачання газу. За словами депутата, після перегляду правил у березні 2026 року частина проєктів втратила доступ до спеціальної ціни. Це змінило розрахунки інвесторів, які вже придбали обладнання або залучили кредити.
На економіку установок також впливають цінові обмеження на електроенергію. Як пояснює Железняк, галузь просить передбачуваної ціни газу на один-три роки, щоб мати можливість планувати витрати та окупність.
Запуск енергоустановок: борги, воєнні ризики та обслуговування
Другий блок проблем стосується безпеки й розрахунків на енергоринку. Депутат навів оцінки заборгованості: близько 47 млрд грн учасників ринку перед Укренерго та майже 37 млрд грн компанії перед учасниками ринку.
За його поясненням, виробники мають купувати газ наперед, але оплату за електроенергію можуть отримувати із затримкою. Це створює потребу в додаткових обігових коштах навіть для технічно готової установки.
Окремо Железняк наголосив на ризику знищення обладнання російськими ударами. Він підтримує створення фонду страхування воєнних ризиків і повідомив, що відповідну бюджетну поправку підтримали в першому читанні. Це ще не означає запуску самого фонду.
Третьою проблемою депутат назвав підготовку громад до експлуатації переданого партнерами обладнання. За його словами, подекуди залишаються невирішеними питання підключення, відповідальності за установки та їхнього обслуговування. Також бракує підготовлених фахівців.
Отже, для запуску потрібна не лише доставка техніки. Необхідно визначити оператора, забезпечити паливо, підключення, технічне обслуговування та фінансування роботи. Стан кожного такого проєкту депутат пропонує перевіряти окремо.
Железняк закликав не відкладати запуск уже наявних установок, паралельно плануючи наступні опалювальні сезони. У ширшому контексті міжнародної енергетичної допомоги ключовим результатом має бути фактична робота обладнання, а не лише кількість отриманих чи встановлених потужностей.