UA RU EN

Земна кора в зоні розлому Туркана стала критично тонкою через швидке розходження африканських плит

Тонкість земної кори в Турканському розломі свідчить про активні геологічні процеси і зміни в регіоні. Фото: НВ — Техно

Виявлення тонкої земної кори в розломі Туркана

Геологи виявили, що земна кора в зоні розлому Туркана, яка розташована між Кенією та Ефіопією, стала критично тонкою. Це свідчить про те, що процес розходження африканської плити відбувається швидше, ніж очікувалося, і що формування нового океану може бути ближчим, ніж вважалося раніше. Східноафриканська рифтова система утворюється внаслідок розходження Нубійської та Сомалійської плит, а товщина земної кори в центральній частині розлому Туркана становить близько 13 км, тоді як по краях рифтової зони вона перевищує 35 км.

Коли товщина земної кори в зоні розлому стає меншою за 15 км, починається стадія шийкування. За оцінками, ця стадія розвитку розлому Туркана почалася приблизно 4 мільйони років тому. Цей період збігається з появою найдавніших решток гомінінів та археологічних знахідок у регіоні. Під час розтягування кори в цьому районі накопичується більше осадових порід, що сприяє збереженню решток давніх тварин і людей.

Процес формування нового океану

Процес формування нового океану включає підняття магми, її виверження та охолодження, що веде до утворення океанічного дна. Згодом вода з Індійського океану заповнить утворену западину. Повний розрив континентальної кори відбудеться через кілька мільйонів років. Як зазначив геолог Крістіан Роуен,

“раніше вважалося, що процес розходження плит у цій області перебуває на менш просунутій стадії”
.

Наступні етапи розвитку в зоні розлому Туркана включають:

  • Стадію шийкування
  • Розрив кори
  • Океанізацію

На заході розташована Нубійська плита, а на сході формується Сомалійська плита. Ці процеси мають важливе значення не тільки для геології регіону, а й для розуміння еволюції життя на Землі.

Виявлення тонкої земної кори в розломі Туркана свідчить про активізацію геологічних процесів, які можуть призвести до формування нового океану. Це відкриття має потенціал для зміни наших уявлень про геологічну еволюцію Африки і вплине на вивчення не лише геології, але й історії життя на нашій планеті. Розуміння цих процесів може допомогти в подальших дослідженнях розвитку континентів та еволюції живих організмів у даному регіоні.