☰
✕
UA RU EN

Женевські вчені розробили модель формування візерунків волосяних фолікулів у ссавців

Нові дослідження вчених з Женеви пояснюють, як формуються унікальні візерунки на шкірі тварин. Фото: НВ — Техно

Рішення шкіри

Вчені знайшли просте пояснення, чому шерсть у тварин росте різними візерунками. Дослідники Женевського університету розробили математичну модель, яка пояснює формування візерунків волосяних фолікулів у ссавців через взаємодію клітин дерми та хімічних сигналів епідермісу. Модель була відтворена для двох видів гризунів, зокрема лабораторних мишей і колючої миші (Acomys dimidiatus). Результати дослідження ставлять під сумнів традиційні теорії формування фолікулів і вимагають подальших експериментальних підтверджень.

Нова модель формування фолікулів

Згідно з новою моделлю, клітини дерми реагують на хімічний сигнал, що виробляється епідермісом, формуючи ділянки для розвитку волосяних фолікулів. Традиційна модель пояснює формування волосяних фолікулів через речовину, яка перешкоджає появі сусідніх фолікулів. Однак, ця теорія не здатна пояснити розташування шерсті у всіх ссавців, особливо у колючої миші, де волосяні фолікули мають чіткий напрямлений порядок, що не вписується в традиційні уявлення.

Для адаптації математичної моделі дослідники використали дані тривимірного сканування ембріональної шкіри колючої миші. Виявилося, що різноманітність візерунків шерсті у ссавців може виникати через один базовий процес – взаємодію клітин і хімічних сигналів. Проте, варто зазначити, що математична модель не доводить справжню дію механізму у живій шкірі, і для підтвердження цих теорій потрібні додаткові експериментальні дослідження.

Керівниками дослідження є Атанасія Ціка та Мішель Мілінкович. Публікація про результати дослідження з'явилася на сайті SciTechDaily 5 листопада о 09:09. Ця робота може суттєво вплинути на наше розуміння формування волосяних фолікулів і відкриває нові перспективи для подальших наукових розробок у цій галузі.

Розроблена модель може змінити уявлення про механізми росту волосяних фолікулів у ссавців, відкрити нові напрямки для досліджень у генетиці та біології розвитку. Подальші експерименти допоможуть підтвердити або спростувати запропоновані теорії, що може мати значення не лише для базових наук, а й для практичних застосувань у ветеринарії та медицині.