Зникнення Миколи Колбуна
У березні 2022 року в окупованій Бучі зник український науковець та винахідник Микола Колбун, відомий розробник інформаційно-хвильової терапії. Як повідомляє Офіс генпрокурора, його зникнення відбулося 3 березня 2022 року близько 17:00, коли двоє російських окупантів вивели Колбуна з подвір'я його будинку на вулиці Яблунській, 52-А. На момент зникнення вченому було 77 років, і він був внесений до реєстру безвісти зниклих.
31 березня 2026 року стало відомо про викриття злочинної групи з оточення Колбуна, яка намагалася заволодіти його майном. Вартість майна вченого оцінюється в 18-40 мільйонів гривень і включає кілька квартир у Києві, будинок у передмісті, комерційну нерухомість та банківські рахунки. Слідство ведеться за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за жорстоке поводження з цивільним населенням, замах на шахрайство, підроблення документів та втручання в інформаційні системи.
- Серед підозрюваних є Анна Мірошниченко та Євгеній Хижняк, а також Іслам Османов, уродженець Чечні, який отримав заочну підозру та наразі перебуває в Австрії.
За попередніми даними, Османов у телефонній розмові 21 квітня 2022 року заявив, що Колбун мертвий, проте вже у травні 2022 року він повідомив родичці, що вчений живий і на лікуванні. Згодом Османов стверджував, що Колбун проходив лікування у Гомелі, а пізніше помер у Австрії 8 жовтня 2022 року. Однак консульські відомства України у Білорусі та Австрії підтвердили, що Колбун не перебував на території Білорусі, а в Австрії не було зафіксовано факт його смерті. Слідство також вивчає версію вбивства та можливого спалення тіла Колбуна, готуючи ексгумацію останків його матері для порівняння ДНК.
Судові процеси та підозри
Протягом 2023 року Мірошниченко намагалася через суд визнати Колбуна померлим, але Шевченківський райсуд Києва відмовив у задоволенні її позову. Водночас, у квітні 2025 року суд визнав Колбуна померлим за позовом Ганни Березної, троюрідної сестри вченого, що підтвердив суд у листопаді 2023 року. У процесі слідства було встановлено, що заповіт Колбуна від 8 травня 2020 року, який підписали інші особи, був підроблений, а нотаріус підтвердив, що документ складався, коли Колбун перебував за межами Києва.
Зазначимо, що Василь Байцим, бізнес-партнер Колбуна та співзасновник ТОВ "Біополіс-Плюс", також має стосунок до цієї справи. У 2017 році Колбун виграв суд проти Байцима, стягнувши борг у 60 тисяч доларів. У травні 2024 року суд арештував банківський рахунок Колбуна, на якому було близько 800 тисяч гривень, стягнутих з Байцима. Частину цих коштів отримав Іслам Османов на "викуп" Колбуна.
Таким чином, справа зникнення Миколи Колбуна має численні аспекти, що потребують подальшого розслідування, оскільки перевіряється причетність близько двох десятків осіб до злочинної групи, яка намагалася заволодіти його майном.
Справу Миколи Колбуна можна розглядати в контексті ширшої проблеми прав людини та безпеки під час збройного конфлікту, що триває в Україні. Зникнення вченого та спроби заволодіти його майном вказують на можливі серйозні порушення прав цивільних осіб в умовах війни. Подробиці розслідування можуть мати важливі наслідки для притягнення до відповідальності осіб, причетних до злочинних дій, а також для забезпечення справедливості для родини Колбуна та інших жертв подібних злочинів.
У зв'язку з останніми подіями навколо зникнення Миколи Колбуна, важливо звернути увагу на деталі, які стосуються спроби заволодіти його майном. Ця ситуація вимагає детального аналізу, адже правоохоронні органи вже викрили злочинну групу, що діяла в межах цього злочину. Дізнайтеся більше про схеми заволодіння активами вченого та причини, які призвели до таких дій.