Специфіка звільнення військовослужбовців з ЗСУ
25 вересня 2026 року, о 19:20, адвокат Валентин Дупак розкрив специфіку звільнення військовослужбовців з лав Збройних Сил України (ЗСУ) за сімейними обставинами у контексті перебування у статусі самовільного залишення військової частини (СЗЧ). Згідно з існуючими даними, станом на кінець 2025 року було зареєстровано понад 200000 фактів СЗЧ, що кваліфікується за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. СЗЧ означає залишення військової частини без наказу більше ніж три доби у воєнний час. Після встановлення факту СЗЧ командир видає наказ і звертається до Державного бюро розслідувань (ДБР) для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Шляхи вирішення питання СЗЧ
Військовослужбовці, які вперше вчинили СЗЧ, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за умови добровільного повернення на службу та згоди командира (стаття 401 ККУ). Існує три шляхи вирішення питання СЗЧ:
- повернення на службу;
- захист у суді;
- звільнення з лав ЗСУ за сімейними обставинами.
Звільнення за сімейними обставинами регулюється підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Відповідно до цього закону, підставами для звільнення можуть бути:
- вагітність військовослужбовиць;
- догляд за дітьми;
- утримання трьох і більше дітей;
- смерть або зникнення близьких родичів під час участі в обороні країни;
- інші обставини.
Адвокат Валентин Дупак зазначив:
“Під час перебування в СЗЧ, у військового можуть виникнути певні обставини, які суттєво змінюють його ситуацію й дозволяють звільнитися з лав ЗСУ.”
Для звільнення, військовослужбовець має звернутися з рапортом до військової частини поштою, яку залишав. Командир військової частини зобов'язаний розглянути рапорт і повідомити ДБР. Однак, на практиці, військові частини часто не відповідають на рапорти або надсилають відписки із вимогою повернення до частини. Як підкреслив Дупак:
“Обставини можуть бути різними, і там є нюанси.”
Існують два шляхи подолання проблеми з розглядом рапортів: судовий процес, який триває не менше 6 місяців, або особисте повернення до військової частини з подачею рапорту "наручно". Після задоволення рапорту, військовослужбовець повинен отримати витяг з наказу від командира військової частини. Особова справа військовослужбовця передається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання. Військовослужбовець має 5 днів після звільнення, щоб стати на облік за місцем проживання, і вже за загальними правилами оформити собі відстрочку через установи ЦНАП.
“Натомість, як показує практика, військовослужбовцю доведеться дочекатись допоки його особова справа надійде до відповідного ТЦК і вже тоді ставатися на облік, як військовозобов'язаному,”- зазначив Дупак.
Таким чином, процес звільнення військовослужбовців з лав ЗСУ за сімейними обставинами має свої особливості та виклики, які потребують уваги з боку військових структур та правозахисників.
Проблема самовільного залишення військової частини залишається актуальною у контексті війни та соціальних викликів, з якими стикаються військовослужбовці. Важливо, щоб військові структури забезпечували адекватну підтримку та реагували на запити військових, зокрема в питаннях їх звільнення за сімейними обставинами. Залучення правозахисників та вдосконалення законодавства можуть допомогти створити більш прозорий та ефективний механізм для вирішення цих питань.
Варто зазначити, що військовослужбовці, які вирішили повернутися на службу, можуть зіткнутися з різними юридичними нюансами. Зокрема, сьогодні спливає термін для спрощеного повернення військових з самовільного залишення частини, що підкреслює важливість своєчасних дій у цій ситуації.