Археологи виявили миролюбних мешканців північного Перу, які приносили жертви, але майже не вдавалися до насильства

Парадокс стародавнього Перу

Як повідомляє НВ — Техно: Археологи дослідили мешканців північного перуанського узбережжя, які протягом близько 3000 років майже не страждали від міжособистісного насильства, незважаючи на періодичні масові жертвопринесення. Вчені вивчили 1519 добре збережених скелетів людей, що жили приблизно з 1500 року до нашої ери по 1800 рік нашої ери у п’яти річкових долинах. Дослідження виявило низький відсоток травм від насильства: лише 25 осіб, або 1,6% від загальної кількості, мали травми, пов’язані з насильством. Порівняно, переломи внаслідок нещасних випадків були виявлені у 77 осіб, або 5,1%.

Миролюбність мешканців узбережжя

Цікаво, що в регіоні Анд загалом частка травм голови сягає 30−45%, тоді як у північному узбережжі Перу ситуація виглядає значно миролюбніше. Археологи також відзначили, що жертвопринесення практикували в інших частинах Анд без виявленого мирного ефекту. Північ перуанського узбережжя відзначається масштабними жертвопринесеннями, які проводили під час сильних явищ Ель-Ніньо. Наприклад, близько 550 року в Уака-де-ла-Луна було принесено в жертву до 107 чоловіків, а приблизно в 1050-1100 роках у Сікані близько 200 осіб були вбиті та ритуально поховані під час інтенсивного явища Ель-Ніньо.

На відміну від миролюбної поведінки мешканців узбережжя, у високогірних суспільствах Тіуанако, Уарі та інків насильство було значно вищим. Високий рівень насильства у цих суспільствах, ймовірно, був спричинений біднішими ґрунтами та холодним кліматом. Як зазначив один з дослідників,

“ритуальне насильство могло полегшувати неритуальне насильство”

, що може пояснити феномен зменшення міжособистісних конфліктів серед мешканців північного узбережжя Перу.

Ці результати дослідження відкривають нові горизонти для розуміння соціальних структур і культурних практик стародавніх цивілізацій, зокрема в контексті жертвопринесень, які, як виявилось, не обов'язково свідчать про загальний рівень насильства в суспільстві. Вони можуть бути частиною ритуальних практик, що виконували певні соціальні функції, зокрема підтримання соціального порядку або зменшення міжособистісних конфліктів. Дослідження ставить під сумнів традиційні уявлення про взаємозв'язок між ритуальним насильством та загальним рівнем насильства у суспільствах, що може мати важливі наслідки для археологічних та антропологічних досліджень у майбутньому.

Вивчені археологами практики жертвопринесення в північному Перу відкривають нові перспективи для розуміння ритуальних обрядів стародавніх цивілізацій. Це також підкреслює важливість токсикологічних аналізів мумій інків, які показують, як жертвопринесення було пов'язане з використанням психоактивних речовин у ритуалах.