Археологічні відкриття 2024 року: вілла римського вельможі, кораблетроща, кромлех і гробниця етрусків

Огляд археологічних відкриттів 2024 року

Як повідомляє НВ — Техно: Огляд археологічних відкриттів за останні дев'ять місяців 2024 року виявив різноманітні знахідки, що охоплюють різні історичні періоди від бронзової доби до XIX-XX століть. Відкриття відбулися в декількох країнах, включаючи Італію, Грецію, Україну, Туреччину, Єгипет, Польщу, Казахстан, Мексику, а також у Черкасах. Археологи використовували сучасні технології та методи дослідження для вивчення нових знахідок.

Основні археологічні знахідки

Одним з найвагоміших відкриттів стало виявлення перших слідів вілли в Кастель-ді-Гвідо на західній околиці Рима. Цю знахідку було зроблено після повідомлення поліції про незаконні розкопки. Дослідження вілли очолила археологиня Алессія Контіно. Вілла датується першою половиною I століття нашої ери і була залишена приблизно у III столітті. Серед знахідок – мармурова статуя бородатого чоловіка заввишки близько 80 см, яка, можливо, є зображенням римського бога Сільвана. Вілла розташовувалася поблизу імператорського маєтку Лоріум і могла належати римській аристократії.

У липні 2024 року Міністерство культури Греції повідомило про античну кораблетрощу біля острова Андрос в Егейському морі. Археологи зафіксували вантаж торгового судна з приблизно 600-650 амфорами на глибині 39-44 метрів. Корабель датують кінцем V - початком IV століття до нашої ери. Серед знайдених артефактів – три типи амфор: із Менде, пов'язані з Пепаретосом і тип Солоха 2, а також частина свинцевого штока якоря і баластові камені.

Наприкінці серпня 2024 року археологи Національного заповідника Хортиця виявили кам'яну споруду віком близько 5000 років, ідентифіковану як кромлех. На Хортиці раніше дослідили вісім подібних святилищ. У Західному театрі міста Лаодикія (Туреччина) знайдено майже двометрову мармурову статую Афіни без голови, що датується періодом правління імператора Августа (27 р. до н.е. - 14 р. н.е.). Театр у Лаодикії був споруджений у II столітті до н.е., а сцена перебудована за Августа.

У березні 2024 року єгипетська археологічна місія повідомила про розкопки будівлі V століття н.е. в Аль-Калайї, провінція Бехейра. Будівля містила 13 приміщень, включаючи кімнати для проживання, навчання, молитви з нішею для вапнякового хреста. Серед знахідок – настінні розписи, мармурові колони, кераміка, коптські написи та рештки тварин.

У червні 2024 року археолог-аматор Марцін Вішневський виявив бронзовий меч у Гданському лісництві, Польща. Цей меч датується V періодом бронзової доби (приблизно 900-700 рр. до н.е.). Водночас у Казахстані, в Отрарі, під керівництвом професора Мухтара Кожі розпочато новий етап розкопок, де виявлено п'ять будівельних горизонтів, найглибший з мечеттю XIII-XIV століть. Тут знайдено колективне поховання дахмського типу з рештками близько 50 людей та численні артефакти.

У вересні 2024 року Черкаська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Дмитра Куштана завершила етап розкопок у мікрорайоні Казбет. Знахідки датуються кінцем XIX - початком XX століття і включають керамічний посуд, скляні пляшки, аптекарські слоїки, чорнильницю, металеві ґудзики, пряжки, монети та цеглини з клеймами черкаських виробників. Частину з цих знахідок планують представити у Черкаському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини.

Археологи INAH у Мексиці під керівництвом Томаса Переза Рейеса виявили залишки поселення піма поруч із єзуїтською місією Богоматері Піларської та Сантьяго де Кокоспера. Це поселення, засноване єзуїтом Еусебіо Франсіско Кіно наприкінці XVII століття, розташовувалося за 100 метрів від місійної церкви, і серед знайдених артефактів – житлові та громадські споруди, відкриті печі, рештки тварин, кукурудзу, амарант, кактуси, кам'яні наконечники стріл, а також християнські хрести і медалі.

Нарешті, у некрополі Сан-Джуліано за 70 км на північний захід від Рима виявлено другу за два роки непограбовану етруську камерну гробницю. Проєкт очолює професор Давіде Зорі з Бейлорського університету. Гробницю вирубали наприкінці VII століття до нашої ери в скельній породі плато Кайоло. Усередині знайдено 13 керамічних посудин, рештки щонайменше 2-3 людей, залізний наконечник списа та залізну шпильку із залишками тканини. Планується використовувати давню ДНК та ізотопний аналіз для вивчення спорідненості, раціону і географічного походження похованих.

Таким чином, археологічні відкриття за останні дев'ять місяців 2024 року свідчать про багатий культурний спадок різних епох та народів, що відкриває нові горизонти для вивчення історії людства. Ці знахідки не лише доповнюють знання про давні цивілізації, але й посилюють важливість археологічних досліджень у збереженні культурної спадщини для майбутніх поколінь.

Серед інших значних знахідок, археологи також виявили етруську гробницю віком 2600 років у некрополі Полледрара в Італії. Це відкриття підкреслює важливість дослідження давньої історії та культури цивілізацій, які залишили свій слід на території сучасної Європи.