Атака українських безпілотників на Омський НПЗ у Росії: пожежа триває четверту годину

Атака на Омський нафтопереробний завод

Як повідомляє Рубрика — Суспільство: В Омській області Росії сталася атака українських безпілотників на Омський нафтопереробний завод, найбільший у країні. Внаслідок влучання виникла пожежа, яка триває вже четверту годину. Про атаку повідомив губернатор регіону Віталій Хоценко. Завод, що належить Газпром нефті, розташований приблизно за 2500 км від кордону з Україною і здатний переробляти більше 21 мільйона тонн сирої нафти на рік, що становить близько 10% від загального обсягу нафтоперероблення в Росії.

Безпілотники подолали відстань близько 3000 кілометрів для здійснення атаки. Омський НПЗ має високу глибину переробки, що складає близько 99%. Підприємство виробляє широкий спектр продукції, включаючи:

• автомобільний бензин
• дизельне пальне
• авіаційний гас
• мастила
• нафтохімічну продукцію

Завод також забезпечує паливом російську армію.

Попередні атаки на завод

Ця атака не є першою для Омського НПЗ. Раніше, 11.11.2026, військові вже вражали установку первинного перероблення нафти ЕЛОУ-АВТ-11 на цьому заводі. Потім, 8 жовтня 2026 року, Омський НПЗ знову зазнав нападу безпілотників, що призвело до виникнення пожежі. Ситуація на заводі продовжує розвиватися, і деталі події залишаються предметом подальшого розслідування.

Атака на Омський НПЗ підкреслює зростаюче використання безпілотників у конфлікті між Україною та Росією, а також їхню здатність долати великі відстані для здійснення стратегічних ударів. Такі дії можуть мати серйозні наслідки для енергетичної безпеки Росії, а також вплинути на постачання пального, зокрема для військових потреб. Відповідь Росії на цю загрозу може ще більше загострити ситуацію в регіоні.

Ця ситуація свідчить про зростаючу активність українських сил у проведенні атак на стратегічні об'єкти в Росії. Не так давно, українські війська вразили Рязанський НПЗ, що підкреслює нові тактичні підходи в конфлікті. Подібні дії можуть суттєво вплинути на енергетичну стабільність держави-агресора та її військові можливості.