Брав участь у багатьох військових операціях. Згадаймо Романа Прокопенка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Романа Прокопенка.

Відважний захисник, справжній патріот, солдат, кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, 53-річний Роман Прокопенко (позивний Одеса) 30 травня 2024 року загинув на Донеччині у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі. Про це повідомила Бориспільська міська рада.

Роман Прокопенко народився 21 липня 1970 року у селі Мартусівка Бориспільського району. Після закінчення Ревненської загальноосвітньої школи (нині Ревненський ліцей Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області) продовжив навчання у Морехідному училищі технічного флоту у м. Одеса. А далі - строкова військова служба, плани на майбутнє.

Роман 15 років прожив в Одесі, створив сім'ю, у якій народився син. Та згодом родина Романа повернулася у Бориспіль.

«Та як би не захоплювало море, душа тягне до рідного краю, до знайомих до болю краєвидів. У 2006 році разом з родиною оселяються у Борисполі. У місті, яке зберігає безліч приємних спогадів і подій, де живуть близькі серцю люди і яке чуло так багато планів на майбутнє та мрій», - йдеться у повідомленні Бориспільської міськради.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії на територію вільної, незалежної держави Роман без вагань та зволікань пішов до військкомату та приєднався до лав Збройних Сил України.

«У березні 2024 року разом з побратимами вирушив на українську Донеччину допомагати іншим нашим захисникам виганяти нечисть з рідної землі. І обрав собі позивний „Одеса“, любов до якої зберіг повз все життя», - йдеться у повідомленні Бориспільської міськради.

Разом з побратимами Роман брав участь у багатьох військових операціях. Після успішного визволення населеного пункту від російських окупантів був нагороджений почесною відзнакою командира бригади «Сила волі».

Роман хоч і намагався часто телефонувати, але багато не розповідав, аби рідні не хвилювалися. З усіма рідними завжди закінчував розмову словами: «Я вас так люблю!».

«Тут пекло...», - коротко говорив та ні на секунду не сумнівався, що його рішення було правильним.

Загинув Роман Прокопенко 30 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Попрощалися з героєм 10 червня 2024 року на Книшовому меморіальному парковому комплексі. Поховали Романа Прокопенка на Рогозівському кладовищі у місті Бориспіль.

Здавалося, Роман знає всіх, бо ж не було такого, щоб під час прогулянки містом він не зустрів когось зі знайомих - з теплом та щирістю відгукувався про людей, бо ж мав добре серце.

«Він був дуже-дуже добрим!», - повторює згорьована дружина.

«Відповідальний, турботливий, надійний, люблячий, чуйний, щирий життєлюб - таким назавжди залишиться у пам'яті тих, хто Романа знав особисто. Мав багато друзів, знайомих і велике коло спілкування. Його завжди любили, поважали та цінували, до його слова дослухалися і захоплювалися, як людиною», - йдеться у повідомленні Бориспільської міськради.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.