Був для солдатів, наче батько. Згадаймо капітана Сергія Нікітіна

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Сергія Нікітіна.

7 жовтня 2024 року у лікарні від поранень, отриманих під час бойових дій, помер капітан ЗСУ Сергій Нікітін. Про це повідомила Рівненська міська рада. 

Сергій Нікітін народився 16 жовтня 1974 року у Рівному. Закінчив Рівненський ліцей №15, а за тим – Українську державну академію водного господарства за спеціальністю "Механізація гідромеліоративних робіт", потім – Київський інститут інтелектуальної власності і права. Працював експертом у компанії "Експерт-Рівне", "Автогума-Сервіс" та товаристві "Камаз-Транс-Сервіс".

Як розповів батько захисника Валерій Нікітін, у 2015 році його сина Сергія мобілізували до служби в зоні проведення антитерористичної операції. Рік він служив командиром інженерної роти, звільнився у 2016 році. А вже на початку березня 2024 року добровольцем повернувся до лав Збройних сил України, знову ж в інженерну роту. Отримав звання капітана.

«Він дуже беріг солдат, був для них, насправді, наче батько, піклувався про них, і вони Сергія дуже поважали», – розповідає батько воїна.

За роки служби Сергій удостоєний багатьох нагород: відзнака Президента за участь в Антитерористичній операції, відзнака Президента "За оборону України", нагрудний знак "Хрест "Військова честь", який йому вручав Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

Сергій Нікітін був чесним та щирим. Його за це цінували солдати та працівники.

Захисник любив своїх батьків та двох вже дорослих донечок, мав плани на життя після закінчення війни.

7 жовтня 2024 року капітан Сергій Нікітін помер у лікарні... 16 жовтня Сергію мало виповнитися 50 років. 

Прощання із захисником України відбудеться 9 жовтня, о 9:30 на майдані Незалежності у Рівному. Чин похорону здійснять у Свято-Покровському соборі. Поховають його на кладовищі "Нове".

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.