Масова академвідпустка студентів: дані з 24 університетів розвінчують міфи

Єдиний заклад, де справді зафіксовано помітне зростання кількості академвідпусток, - Ужгородський національний університет. Але навіть тут мова йде про кілька десятків осіб: кількість заяв від студентів-чоловіків віком 18-22 роки зросла з восьми у 2024 році до 22-х - у 2025-му.

Після урядового рішення дозволити чоловікам віком 18-22 років виїжджати за кордон у ЗМІ з'явилися повідомлення, що студенти нібито масово беруть академвідпустки, аби скористатися цією можливістю. Однак офіційні дані 24 українських вишів, які отримав "Главком" продемонстрували: картина не така критична, як її малюють медіа. Про це йдеться у розслідуванні "Студентська «евакуація». Як дозвіл на виїзд молодих чоловіків за кордон вдарив по освіті та ринку праці.

Ситуація в українських університетах

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка цього року 25 студентів-чоловіків взяли академвідпустку - стільки ж, як і торік. Проректор із науково-педагогічної роботи Андрій Гожик пояснив, що університет свідомо робить акцент на офлайн-навчанні: "Тим, що ми запровадили офлайн, фактично зберегли гендерний розподіл таким, яким він був у довоєнні часи".

У Київській політехніці подали 18 заяв - показник не змінився порівняно з минулим роком. У "Могилянці" та Харківському університеті імені Каразіна нарахували всього по дев'ять академвідпусток.

Користуючись офіційними даними з українських вишів, розслідування показало, що студентська "евакуація" за кордон не є настільки масовою, як це може здаватися на перший погляд. У багатьох університетах кількість академвідпусток залишилася стабільною або зросла незначно, що свідчить про інші причини, які впливають на рішення студентів про виїзд за кордон.