Демографія війни: скільки дітей народжується в Україні зараз та що буде далі

Думки Елли Лібанової про зміни в українському суспільстві

Як повідомляє Главком: Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв'ю висловила свої думки про зміни в українському суспільстві в умовах війни, а також надала демографічні дані та прогнози щодо народжуваності. Вона зазначила, що у 2021 році в Україні на одну жінку припадало в середньому 2,1 дитини, проте під час повномасштабної війни цей показник значно знизився. За підрахунками Інституту, частка дітей на одну жінку під час війни складає близько 0,7.

Прогнози щодо регіонального розвитку

Елла Лібанова також окреслила прогнози щодо регіонального розвитку після завершення війни. За її словами, в Україні сформуються чотири основні територіальні кластери:

• Північний схід, де постане потреба в спеціальних механізмах для стимулювання життя, роботи та бізнесу через близькість до Росії.
• Південний схід, де стоятимуть виклики відновлення портів і забезпечення умов безпечного судноплавства.

Лібанова акцентувала на появі нових соціальних явищ в суспільстві, зокрема, на зростанні кількості соціальних психологів, яких раніше не було в Україні. Вона підкреслила важливість знання соціальної психології для розвитку культури, зазначивши, що

“це елемент культури, безумовно”

- Елла Лібанова. На її думку, такі зміни в суспільстві є суттєвими і свідчать про еволюцію української ідентичності та мислення.

Висловлення Елли Лібанової відображають не лише демографічні зміни, але й культурні трансформації, які відбуваються в Україні під час війни. Спостереження за цими процесами може дати важливі висновки про майбутнє країни та її населення.

Слова Елли Лібанової підкреслюють, що війна не лише впливає на демографічні показники, але й формує нові соціальні тренди та потреби в суспільстві. Зниження народжуваності може свідчити про тривожні настрої в суспільстві, а також про потребу в адаптації до нових реалій. Аналіз цих процесів може стати ключовим для розробки стратегій відновлення та розвитку країни у післявоєнний період.