Держфінмоніторинг ігнорує 85 повідомлень НКЦПФР на 222 млрд грн, Семенюк звернувся до Ради

Ситуація з Держфінмоніторингом та НКЦПФР

Як повідомляє 5 канал: Держфінмоніторинг не надав відповіді на 85 повідомлень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) щодо підозрілих операцій, загальна сума яких перевищує 222 мільярди гривень. Ці повідомлення охоплюють період з 2024 року до 17 серпня 2026 року. У зв'язку з цим голова НКЦПФР Олексій Семенюк звернувся зі скаргою до Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Держфінмоніторинг, який очолює Філіп Пронін з кінця 2024 року, під час свого керівництва зіткнувся з критикою. Зокрема, НАБУ проводить розслідування можливих зловживань на будівництві фортифікацій у Полтавській області, що відбувалися під його керівництвом. У жовтні 2025 року відбулися обшуки, пов’язані з цим розслідуванням.

Філіп Пронін у вересні 2025 року називав заяви про завищення цін на будівництво фортифікацій недостовірними, стверджуючи: "Всі ціни відповідали схваленій проєктно-кошторисній документації".

У листопаді 2025 року НАБУ підтвердило розслідування ймовірних оборудок на побудові укріплень. Водночас Держфінмоніторинг має проблеми з фіксуванням руху коштів у сфері оборони України, і з початку 2025 року ігнорує запити НАБУ щодо руху коштів компанії Fire Point.

Крім того, українські громадські організації, зокрема Лабораторія законодавчих ініціатив, оприлюднили звіт для Єврокомісії, в якому викрито політичні переслідування через санкції, накладені на лідера партії "Європейська Солідарність" Петра Порошенка. Цей звіт засвідчує існування політичних переслідувань в Україні, що викликає обурення серед правозахисників та активістів.

Наслідки ситуації

Ситуація навколо Держфінмоніторингу та розслідувань НАБУ викликає занепокоєння у суспільстві, оскільки питання прозорості у фінансових операціях є критично важливими для стабільності країни.

Проблеми з відповідями Держфінмоніторингу на запити НКЦПФР ставлять під сумнів ефективність контролю за фінансовими операціями в Україні, що може мати серйозні наслідки для інвестиційного клімату. Водночас, розслідування НАБУ, якщо підтвердяться факти зловживань, можуть призвести до додаткових реформ у сфері фінансового моніторингу та підвищення відповідальності посадових осіб. Залишається спостерігати, як ці події вплинуть на довіру суспільства до державних інститутів та фінансової системи в цілому.

Тим часом, ситуація з головою Держфінмоніторингу Філіпом Проніним стає все більш напруженою. Відзначено, що під загрозою звільнення він опинився після низки розслідувань, що підривають довіру до його керівництва, зокрема у контексті діяльності НАБУ. Ці події додають нових нюансів до вже складної ситуації в державному фінансовому секторі.