Дослідження 400 000-річної емалі довело гібридизацію Homo erectus, денисівців і сучасних людей

Гібридизація в еволюції людини

Як повідомляє НВ — Техно: Аналіз білків із зубної емалі віком 400 000 років довів гібридизацію між Homo erectus, денисівцями та сучасними азійськими та океанійськими популяціями. Це дослідження, опубліковане в журналі Nature міжнародною групою під керівництвом Цяомей Фу з Китайської академії наук, спростовує традиційну модель еволюції людини, яка описує її як чітке дерево, де Homo sapiens виникає в Африці і повністю витісняє архаїчні види без схрещування. Застосування протеомного аналізу давніх білків із зубної емалі зразків, знайдених у Китаї, показало складну мережу еволюції з проникненням генів між видами, що формує генетичну спадщину сучасних людей.

Дослідження зубної емалі

Досліджувані зразки зубної емалі були виявлені на території Китаю, зокрема в Чжоукоудяні. Вік цих зразків становить близько 400 000 років, що ускладнює можливість збереження ДНК, тому вчені застосували протеомний аналіз для вивчення білків. В результаті дослідження була виявлена унікальна амінокислотна мутація, яка об'єднує східноазійських Homo erectus в окрему групу. Також було виявлено білковий варіант, спільний для Homo erectus і денисівців, що свідчить про обмін генетичного матеріалу між цими видами у Східній Азії шляхом гібридизації.

• Генетичний маркер гібридизації виявляють у 21% жителів Філіппін.
• Приблизно у 1% населення Індії виявляють цей маркер.
• Homo sapiens за межами Африки має близько 2% неандертальської ДНК.
• Корінні жителі Океанії та Австралії мають від 2% до 5% генів денисівців.

Новий протеомний метод, застосований у цьому дослідженні, може бути використаний для вивчення інших викопних видів, зокрема Homo floresiensis, що відкриває нові перспективи в дослідженні еволюції людини.

Це дослідження підкреслює важливість міжвидових взаємодій у процесі еволюції людини та вносить нові дані в розуміння генетичних зв'язків між давніми і сучасними популяціями.

Застосування протеомного аналізу відкриває нові можливості для подальших досліджень, що можуть змінити наші уявлення про походження та еволюцію людини, надаючи більш детальну картину генетичних обмінів між різними видами в різні епохи. Ці результати також можуть мати вплив на вивчення біологічної різноманітності та адаптаційних механізмів сучасних людських популяцій.

Цікаво, що нові знахідки з Південної Африки свідчать про те, що Homo erectus з'явився на 200 000 років раніше, ніж вважалося раніше. Ці відкриття ще більше підкреслюють складність еволюційного розвитку людства та взаємодії між різними видами, що може змінити наше розуміння історії людства.