Дослідження: активний мозок уповільнює деменцію на 5–7 років

Вплив когнітивної активності на ризик розвитку деменції

Як повідомляє Главком: Дослідження показало зв'язок між когнітивною активністю протягом життя та ризиком розвитку хвороби Альцгеймера і легких когнітивних порушень. У рамках роботи, в якій взяли участь 2000 учасників з деменцією у старшому віці, було виявлено, що учасники з вищим рівнем когнітивного збагачення мали на 38% менший ризик розвитку хвороби Альцгеймера. Крім того, ці ж учасники мали на 36% менший ризик легких когнітивних порушень.

Фактори когнітивного збагачення

Дослідження охоплювало різні періоди життя: дитинство, середній вік та старший вік. У дитинстві розглядалися фактори, такі як:

• освіта батьків;
• доступ до книг і енциклопедій;
• читання книжок дитині;
• уроки іноземної мови до 18 років.

У середньому віці увага зосереджувалася на:

• рівні доходу у 40 років;
• доступі до журналів і бібліотечних ресурсів.

У старшому віці враховувалися:

• поточний дохід;
• частота інтелектуальних активностей, таких як читання, писання і настільні ігри.

Інші результати дослідження свідчать про те, що учасники з вищим рівнем когнітивного збагачення починали хворіти на деменцію у середньому у 93 роки, тоді як учасники з нижчим рівнем когнітивного збагачення – у 88 років. Таким чином, різниця у віці початку деменції між цими групами склала 5 років. Різниця у віці появи проблем з пам'яттю при легких когнітивних порушеннях між групами була ще більшою і становила 7 років.

Дослідження також вивчало вплив забрудненого повітря на мозок. Виявлено, що забруднене повітря має руйнівний вплив на тканини людського мозку, а тривалий вплив забрудненого повітря підвищує схильність до хвороби Альцгеймера. Найбільша загроза від забрудненого повітря є для літніх людей, що підкреслює важливість збереження чистоти навколишнього середовища для здоров'я мозку в старшому віці.

Ці результати підкреслюють важливість когнітивної активності на різних етапах життя для зниження ризику розвитку деменції. Вони також свідчать про необхідність врахування екологічних факторів, таких як забруднене повітря, в стратегіях профілактики хвороб мозку.