Джоан Ролінґ надіслала листа морпіху, який у полоні переповідав Гаррі Поттера

Як історії про Гаррі Поттера допомогли пережити полон

Як повідомляє РБК-Україна — Lite: Британська письменниця Джоан Ролінґ надіслала листа і книгу з автографом українському морпіху Олександру Іванову, який провів 1494 дні в російському полоні. Під час перебування в неволі Іванов пошепки переповів своїм побратимам усі сім книг про Гаррі Поттера, що стало джерелом підтримки для нього та його товаришів. Після звільнення 31 липня він отримав цей подарунок, що припало на день народження Джоан Ролінґ та Гаррі Поттера.

Олександр Іванов вступив до лав морської піхоти у 2015 році. На початку повномасштабного вторгнення він захищав Маріуполь у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти. Останній раз він вийшов на зв'язок із рідними 12 квітня 2022 року після боїв на заводі Ілліча. Під час полону полоненим забороняли спілкуватися між собою, але любов до книг Ролінґ допомогла Іванову та його побратимам не втрачати надію.

Звернення до Джоан Ролінґ

Громадська організація Ukraine WOW, співзасновницями якої є Ярослава Гресь та Юлія Соловей, звернулася до Джоан Ролінґ після того, як дізналася про історію Олександра. Як зазначили Гресь та Соловей, “Ми прочитали про Олександра та його любов до всесвіту Гаррі Поттера й одразу зрозуміли, що не можемо залишитися осторонь. Хотілося, щоб авторка 'Гаррі Поттера' дізналася, як її історії допомогли українському захиснику та його побратимам вистояти в російському полоні”.

Джоан Ролінґ у своєму листі зазначила: “Я чула, що ви великий шанувальник Гаррі Поттера і що ці історії стали для вас джерелом підтримки під час російського полону. Я дуже рада дізнатися, що вас звільнили і ви повернулися додому, в Україну. Від щирого серця бажаю вам довгого й щасливого життя”.

Олександр Іванов, підписуючись як "Майорчик, що вижив", висловив вдячність за отриманий подарунок: “Коли я був у полоні, навіть уявити не міг, що одного дня отримаю лист від Джоан Ролінґ. Її книги допомагали мені та моїм побратимам не втрачати надію, а її слова стали для мене великою підтримкою. Я дуже щасливий і безмежно вдячний. Щиро ваш, Майорчик, що вижив”.

Ця історія демонструє, як література може стати джерелом сили й підтримки в найважчі часи. Вона підкреслює важливість культурних зв'язків і підтримки, що здатні надати людям надію та мотивацію в умовах труднощів. Взаємодія між письменницею та українським морпіхом також свідчить про те, як особисті історії можуть впливати на життя інших, об'єднуючи людей через спільні цінності та досвід.