Економіст Кущ прогнозує Другу світ-системну війну після 2032: епіцентром стане Азія

Прогноз Олексія Куща щодо Другої світ-системної війни

Як повідомляє ХВИЛЯ: Економіст Олексій Кущ в ефірі політолога Юрія Романенка прогнозує можливість виникнення Другої світ-системної війни після 2032 року, яка триватиме до 2040 року. За словами Куща, конфлікт зосередиться на боротьбі за домінування в Азії, що стане новим епіцентром глобальних протистоянь.

Прогнозований період умовного "перемир'я" завершиться у 2032 році, після чого світ знову зіткнеться з серйозними викликами. Як зазначив економіст,

“потім на нас чекає знову восьмирічний період Другої світ-системної війни. Яка відбуватиметься вже в дещо іншій локації.”

Основні зони потенційного конфлікту

Основні зони потенційного конфлікту включають:

• Індо-Тихоокеанський регіон
• Чотирикутник, що охоплює Туреччину, Близький Схід, Індію та Центральну Азію

Кущ підкреслив, що

“це або Індо-Тихоокеанський регіон, або чотирикутник Туреччина, Близький Схід, Індія, Центральна Азія. Тобто ось ці дві локації або в цих двох локаціях одночасно, або поперемінно.”

Кущ наголосив, що Друга світ-системна війна стане боротьбою за домінування в Азії, порівнюючи її з Першою світ-системною війною, яка зосереджувалася на впливі на Європу.

“Друга світ-системна війна - це буде боротьба за домінування в Азії,”

- зазначив він.

Після завершення конфлікту, як прогнозується, розпочнеться перехід до статики, який має завершитися до середини століття. Модель світоустрою після війни передбачає формування глобального світу трьох сил, до яких увійдуть США, Китай та ЄС. Ці прогнози вказують на важливі зміни в міжнародних відносинах та геополітичних балансах у найближчі десятиліття.

Прогнози Олексія Куща підкреслюють зростаючу важливість Азії в глобальному політичному контексті, що може суттєво змінити динаміку міжнародних відносин. В умовах потенційного виникнення нового конфлікту, країни світу можуть бути змушені переосмислити свої стратегічні альянси та підходи до безпеки. Це може призвести до нових економічних та військових інтеграцій, а також до зміни вектора зовнішньої політики держав, які намагаються забезпечити свої інтереси в умовах глобальних викликів.