ЄС ухвалює нову візову стратегію: що зміниться для громадян Росії та Білорусі
Нова стратегія Європейського Союзу у сфері міграції та візової політики
Як повідомляє Главком: Європейський Союз ухвалив нову п'ятирічну стратегію у сфері міграції та візової політики, яка безпосередньо вплине на громадян Росії та Білорусі. У документах, оприлюднених 29 січня, Росія була прямо названа державою-агресором, а Білорусь охарактеризована як пособник Кремля. У стратегії зазначено, що з 2021 року використання міграції як політичної зброї з боку Росії та Білорусі значно погіршило ситуацію у сфері безпеки в Європі.
Основні положення нової візової стратегії
У новій візовій стратегії ЄС заплановано повну цифровізацію візових процедур, що передбачає відмову від візових наклейок та переведення всіх процесів в електронний формат. Також стратегія включає можливість посилення обмежень на видачу віз громадянам ворожих третіх країн, зокрема тих, які здійснюють гібридні атаки. Ці заходи можуть бути спрямовані як на приватних осіб, так і на власників дипломатичних і службових паспортів, а також на колишніх і чинних комбатантів держави-агресора.
Безвізовий режим більше не розглядається як постійне право, адже механізм призупинення безвізового режиму посилюється. Проте короткострокові гуманітарні візи залишаються дозволеними для правозахисників, журналістів, дисидентів та представників громадянського суспільства. Важливо зазначити, що права українців у межах режиму тимчасового захисту залишаються без змін, а Європейський Союз підтверджує, що захист громадян України й надалі є пріоритетом. У новій стратегії вперше окреслюється політична мета - поступовий і скоординований вихід із режиму тимчасового захисту.
Ця нова стратегія відображає зміну підходу Європейського Союзу до міграції та візової політики в контексті сучасних викликів безпеки. Визнаючи загрози, що походять від Росії та Білорусі, ЄС прагне адаптувати свої політики для підвищення безпеки своїх держав-членів. Водночас збереження гуманітарних віз для окремих категорій осіб свідчить про бажання ЄС підтримувати права людей, які можуть опинитися під загрозою внаслідок політичних репресій в цих країнах.
Читайте також

