ЄС запровадив мито на CO₂ для України: які втрати для металургів та ВВП

Вплив механізму CBAM на економіку України

Як повідомляє Главком: Європейський Союз запровадив механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) з 1 січня 2026 року, що стане серйозним економічним бар'єром для України. Згідно з оцінками, вплив CBAM може призвести до втрат від 4,8 до 6,3% валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Експортні втрати, пов'язані з цим механізмом, можуть становити від 1,4 до понад 3,6 мільярда доларів щорічно. Частка ЄС в експорті товарів, які підпадають під CBAM, зросла з 41% у 2021 році до 68% у 2025 році.

Національна асоціація добувної промисловості (НАДПУ) зазначила, що

“механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM)... для України цей інструмент дедалі більше виглядає як серйозний економічний бар'єр”

. Вони також підкреслили, що CBAM

“фактично створює нерівні умови конкуренції”

, що може призвести до повного припинення експорту окремих видів української металопродукції до ЄС.

Виклики для українських металургів

Серед важливих деталей, українські металурги вже сплачують за викиди 74-76 євро за тонну CO₂, а додаткові витрати на виробництво сталі зростають на 60-100 доларів за тонну через новий механізм. Це суттєво впливає на конкурентоспроможність українських виробників, особливо в умовах війни, коли ситуація в галузі і так є складною.

На фоні цих викликів, НАДПУ наголосила, що

“усе це відбувається на тлі і без того складної ситуації в галузі... Це вже не лише економічне питання, а фактор соціальної стабільності та обороноздатності”

.

Крім того, на одному з ключових виробничих підрозділів АрселорМіттал Кривий Ріг затримано виробництво, що також підкреслює серйозність ситуації. Найбільші ризики, пов'язані з CBAM, прогнозуються на 2029-2030 роки, коли зникнуть безкоштовні квоти на викиди в ЄС. До війни гірничо-металургійний комплекс формував понад 10% ВВП України та третину її експорту, проте нині його майбутнє виглядає під загрозою через нові економічні умови.

Запровадження CBAM у Європейському Союзі відкриває нові виклики для українських підприємств, особливо в контексті війни та вже існуючих економічних труднощів. Втрата частини експорту та підвищення витрат на виробництво можуть мати серйозні наслідки для економіки України, зокрема в гірничо-металургійному секторі, який є критично важливим для країни. Успішна адаптація до нових умов вимагатиме від українських виробників інноваційних підходів та можливих трансформацій у виробничих процесах.

В умовах нових викликів, зокрема через запровадження вуглецевого податку, українські металурги стикаються з серйозними економічними втратами. Цей механізм уже призвів до зупинки експорту металу з України, що загрожує тисячами робочих місць та суттєвими фінансовими втратами для країни. Важливо розуміти, як ці зміни впливають на економіку та соціальну стабільність в Україні.