Фізики розкрили таємницю прискорення найгарячішої речовини

Таємниця прискорення

Як повідомляє НВ — Техно: Вчені виявили нову силу, яка впливає на найгарячішу речовину у Всесвіті. Нове дослідження вчених Фуданьського університету показало, що кварк-глюонна плазма, утворена при зіткненні атомних ядер майже зі швидкістю світла, найсильніше прискорюється на зовнішній межі через різке зменшення тиску. Це прискорення може бути важливим параметром для вивчення речовини за законами квантової хромодинаміки і допомогти пояснити результати експериментів на колайдерах RHIC та LHC.

Дослідження кварк-глюонної плазми

Атомні ядра, що стикаються майже зі швидкістю світла, утворюють кварк-глюонну плазму, яка є найгарячішим відомим станом матерії. У цьому стані кварки й глюони можуть вільно рухатися, що, за словами дослідників, нагадує умови, які існували в перші миті після Великого вибуху. Для проведення дослідження вчені використали дві комп'ютерні моделі зіткнень частинок, моделюючи енергії від 3,5 гігаелектронвольта до 2,76 тераелектронвольта.

Згідно з отриманими результатами, найсильніше прискорення виникає біля зовнішньої межі плазми. На цій межі тиск різко зменшується, що призводить до швидкого розширення речовини назовні. Один з авторів роботи, Сюй-Гуан Хуан, зазначає:

«Таке прискорення може визначати властивості речовини, що взаємодіє за законами квантової хромодинаміки». – Сюй-Гуан Хуан

Це явище може впливати на фазові переходи матерії та орієнтацію спінів частинок. Наступний етап дослідження передбачає створення точніших моделей і пошук ознак прискорення для підтвердження в експериментах. Результати цього дослідження можуть допомогти пояснити незрозумілі експерименти на колайдерах RHIC і LHC, відкриваючи нові горизонти у вивченні найглибших аспектів матерії у Всесвіті.

Вивчення кварк-глюонної плазми є важливим напрямком у фізиці, оскільки ця речовина може розкрити таємниці, пов'язані з основними силами, що діють у Всесвіті. Розуміння процесів, що відбуваються в таких екстремальних умовах, може мати далекосяжні наслідки для теоретичної фізики, зокрема в контексті розширення знань про Великі вибухи та формування матерії. Подальші дослідження в цій галузі можуть також вплинути на розвиток нових технологій у сфері енергетики та матеріалознавства.