Кількість безробітних різко зменшилась: Служба зайнятості назвала причини

Як повідомляє glavcom.ua: Щорічно Державна служба зайнятості обслуговує близько мільйона громадян, які отримують статус безробітного. Зараз кількість безробітних суттєво зменшилась. Про це заявила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.

За даними Жовтяк, у 2024 році було зареєстровано 400 тисяч безробітних. Частина зменшення кількості безробітних пов'язана з виїздом населення за кордон. Біженці мають можливість зареєструватися як безробітні, проте не отримують виплати, тому багато з них не реєструються.

На мій погляд, основна причина зменшення кількості безробітних полягає в тому, що велика кількість чоловіків і жінок захищають Україну. Ця частина українців потенційно могла б бути нашою цільовою аудиторією... Ще одна причина полягає в тому, що всі військовозобов'язані при реєстрації в Службі зайнятості мають надати військово-облікові документи. Такий підхід відповідає принципу "Працюй або воюй!". Це дійсно зменшило кількість зареєстрованих безробітних чоловіків. Якщо до повномасштабного вторгнення в структурі безробітних пропорція чоловіків і жінок традиційно складала приблизно 50 на 50, то зараз 80% – це жінки і 20% – чоловіки" - каже вона.

Також бажання людей реєструватися вплинуло скорочення термінів виплат допомоги з безробіття під час дії воєнного стану. Раніше виплати здійснювалися протягом одного року, а зараз - три місяці.

Українські військові найбільше заробляють серед всіх груп населення, а серед фахівців невійськових секторів - IT-фахівці. Високі зарплати також у сферах нерухомості, транспорту, логістики, HR.

За даними Національного банку, реальні зарплати українців у третьому кварталі 2024 року перевищили довоєнний рівень на 7,2%. Найбільшими зростаннями зарплати відзначаються у ІТ-сфері.

Зарплати українських чиновників зросли на 61% з січня по листопад 2024 року. У центральних державних органах середня зарплата становить 62 тисячі гривень.

За даними Мінфіну, на початку 2024 року середня зарплата чиновників була 38,6 тисяч гривень, що у 3,4 раза вище за середній рівень в країні.

За три роки після повномасштабного вторгнення, найбільшими депутатськими фондами на одного обранця володіли Київська, Дніпропетровська та Волинська обласні ради. Найменші фонди були у депутатів Рівненської, Хмельницької та Буковинської обласних рад.