Кількість безробітних різко зменшилась: Служба зайнятості назвала причини

Щорічно Державна служба зайнятості обслуговує близько мільйона громадян, які отримують статус безробітного. Зараз кількість безробітних суттєво зменшилась. Про це заявила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.

За даними Жовтяк, у 2024 році було зареєстровано 400 тисяч безробітних. Частина зменшення кількості безробітних пов'язана з виїздом населення за кордон. Біженці мають можливість зареєструватися як безробітні, проте не отримують виплати, тому багато з них не реєструються.

На мій погляд, основна причина зменшення кількості безробітних полягає в тому, що велика кількість чоловіків і жінок захищають Україну. Ця частина українців потенційно могла б бути нашою цільовою аудиторією... Ще одна причина полягає в тому, що всі військовозобов'язані при реєстрації в Службі зайнятості мають надати військово-облікові документи. Такий підхід відповідає принципу "Працюй або воюй!". Це дійсно зменшило кількість зареєстрованих безробітних чоловіків. Якщо до повномасштабного вторгнення в структурі безробітних пропорція чоловіків і жінок традиційно складала приблизно 50 на 50, то зараз 80% – це жінки і 20% – чоловіки" - каже вона.

Також бажання людей реєструватися вплинуло скорочення термінів виплат допомоги з безробіття під час дії воєнного стану. Раніше виплати здійснювалися протягом одного року, а зараз - три місяці.

Українські військові найбільше заробляють серед всіх груп населення, а серед фахівців невійськових секторів - IT-фахівці. Високі зарплати також у сферах нерухомості, транспорту, логістики, HR.

За даними Національного банку, реальні зарплати українців у третьому кварталі 2024 року перевищили довоєнний рівень на 7,2%. Найбільшими зростаннями зарплати відзначаються у ІТ-сфері.

Зарплати українських чиновників зросли на 61% з січня по листопад 2024 року. У центральних державних органах середня зарплата становить 62 тисячі гривень.

За даними Мінфіну, на початку 2024 року середня зарплата чиновників була 38,6 тисяч гривень, що у 3,4 раза вище за середній рівень в країні.

За три роки після повномасштабного вторгнення, найбільшими депутатськими фондами на одного обранця володіли Київська, Дніпропетровська та Волинська обласні ради. Найменші фонди були у депутатів Рівненської, Хмельницької та Буковинської обласних рад.