Киргизстан і Казахстан дистанціюються від Росії: блокування рахунків та пошук $6 млрд

Дистанціювання Киргизстану та Казахстану від Росії

Як повідомляє ХВИЛЯ: Киргизстан та Казахстан активно дистанціюються від Росії, шукаючи нові можливості для інвестицій та співпраці. Киргизстан, зокрема, планує залучити $6 млрд для будівництва Камбар-Атинської гідроелектростанції (ГЕС-1) та розглядає можливість проведення референдуму щодо будівництва атомної електростанції (АЕС). Президент Киргизстану, Садир Жапаров, зазначив, що країна більше не потребує російських інвестицій завдяки залученню коштів США. У той же час, Киргизстан призначив нового посла в США, який відомий своєю прозахідною позицією, що також свідчить про зміну зовнішньополітичних орієнтацій.

Крім того, президент Жапаров оголосив про намір завершити перейменування населених пунктів до кінця 2027 року. Ці кроки вказують на прагнення Киргизстану зміцнити свою незалежність та зменшити залежність від Росії, з якою країна є членом Євразійського економічного союзу (ЄАС).

Кроки Казахстану щодо зменшення російського впливу

Зі свого боку, Казахстан також здійснює важливі кроки у напрямку дистанціювання від Росії. Казахстанський банк "Bereke Bank" почав блокувати рахунки громадян Росії, що є частиною ширшої політики країни щодо обмеження російського впливу. Казахстан ратифікував угоду з Турецькою Республікою про транзит військових вантажів і персоналу через казахський повітряний простір, що підкреслює його намір зміцнити співпрацю з Туреччиною.

У свою чергу, Росія планує з 1 травня зупинити транзит казахстанської нафти до Німеччини через нафтопровід "Дружба". У 2025 році постачання казахстанської нафти до Німеччини становили 2,146 млн тонн на добу, а в першому кварталі 2026 року обсяг постачання склав 730 тисяч тонн. Німецький нафтопереробний завод у Шведті, який переробляє до 12 млн тонн нафти на рік, забезпечує паливом 90% автомобілів у Берліні та Бранденбурзі.

Таким чином, як Киргизстан, так і Казахстан вживають заходів для зміцнення своєї незалежності та зменшення залежності від Росії, шукаючи нові можливості для співпраці з іншими країнами. Ці зміни в зовнішній політиці можуть мати суттєві наслідки для регіональної стабільності та економічної інтеграції у Центральній Азії, а також вплинути на відносини з великими світовими гравцями, такими як США та Туреччина.

У контексті цих змін, важливо також звернути увагу на нові виклики, які постають перед Росією в регіоні. Наприклад, Азербайджан висловлює вимоги до Москви, а Казахстан вводить заборону на імпорт з Росії, що підкреслює зростаючу напругу у відносинах між цими країнами. Ці події свідчать про те, що регіональні гравці шукають нові шляхи для зміцнення своїх позицій, відходячи від традиційних альянсів.