Колишня голова МСЕК задекларувала мільйони чоловіка: слідство виявило збагачення на 160 млн

Ситуація з Тетяною Крупою

Як повідомляє Главком: Колишня голова Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяна Крупа подала виправлену декларацію за 2024 рік, в якій додала значні активи свого чоловіка Володимира. Слідство у справі про незаконне збагачення завершено, в результаті чого було встановлено, що Крупа збагачилася на 160 мільйонів гривень у період з 2020 по 2024 роки.

Виправлена декларація була подана 17 лютого 2026 року. У документі відображені заощадження чоловіка, а також інші фінансові активи. Правоохоронними органами було вилучено:

• 544,2 тисячі доларів США;
• дві суми по 5 тисяч доларів;

У декларації задекларовано готівка на:

• 277,2 тисячі;
• 320 тисяч;
• 192 тисячі доларів.

Крім того, на рахунку в Приватбанку, розміщеному чоловіком, знаходяться 211,5 тисячі гривень, а також 2,5 тисячі доларів на рахунку в польському банку PKO Bank Polski.

Активи та доходи подружжя

Подружжя задекларувало 68 об'єктів нерухомості та земельних ділянок. Чоловік Тетяни Крупи володіє двома автомобілями марки Porsche Cayenne, один з яких оцінюється в 6,78 мільйона гривень. Дохід Тетяни Крупи за 2024 рік становить 2,02 мільйона гривень, тоді як дохід її чоловіка – 5,21 мільйона гривень. На банківських рахунках подружжя зібрано:

• 3,88 мільйона гривень;
• 230 тисяч доларів;
• 52,1 тисячі євро;
• 3,4 тисячі польських злотих.

Крім того, у ході слідства були вилучені цінні аксесуари, зокрема сережки Dior вартістю 700,7 тисячі гривень і годинник Rolex за 405 тисяч гривень. Також було виявлено готівку у розмірі 93 тисячі доларів та 2 тисячі євро. Чоловік Тетяни Крупи задекларував готівку в обсязі:

• 3,17 мільйона доларів;
• 135,2 тисячі євро;
• 1,19 мільйона гривень.

Слідство у справі Тетяни Крупи завершено, а дії особи кваліфіковані за ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 та ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування розпочалося ДБР, а у жовтні 2025 року справа була передана до НАБУ. Встановлено, що незаконне збагачення відбувалося за сприяння чоловіка та сина Крупи, а частина коштів легалізована через фіктивний продаж нерухомості. Кошти також були вивезені за кордон та розміщені на банківських рахунках.

Ситуація навколо Тетяни Крупи підкреслює актуальність боротьби з корупцією в Україні, особливо у державних структурах.

Високі суми незаконного збагачення та розкішні активи, задекларовані подружжям, викликають занепокоєння щодо етики та прозорості в управлінні публічними ресурсами. Дослідження таких випадків може стати важливим кроком у посиленні довіри громадськості до державних інститутів та забезпеченні відповідальності осіб, що займають високі посади.